1 вересня 2024 року відбулися вибори земельних парламентів (ландтагів) Тюрінгії і Саксонії. У обох федеральних землях зазнали поразки партії «світлофорної коаліції» (соціал-демократи, партія зелених, вільна демократична партія), яка керує на федеральному рівні. У Саксонії з невеликим відривом перемогли опозиційні до правлячої коаліції в Берліні християнські демократи. Натомість у Тюрінгії перемогу святкувала партія «Альтернатива для Німеччини». Як у Саксонії, так і у Тюрінгії третє місця зайняла найновіша партія ультралівого спрямування «Союз Сари Вагенкнехт». Успіх націоналістів і ультраправих максимально ускладнює створення коаліцій в Саксонії і Тюрінгії. Християнські демократи наклали на себе табу щодо можливості створення коаліції з «Альтернативою для Німеччини». Це обмежує варіанти політичного маневру. Без «Союзу Сари Вагенкнехт» неможливо буде створити жодного варіанту коаліції.
Німецьке експертне співтовариство продовжує обговорювати причини руйнування центристської політичної культури. Найпростіші пояснення стосуються шоку, якого зазнала німецька економіка після 24 лютого 2022 року. Масштабування російської агресії проти України змусило німецькі еліти вдатися до радикального перегляду своєї політики щодо Кремля. Але ФРН суттєво залежала від російської нафти і газу, помітні інтереси, зокрема, східнонімецький бізнес до війни мав на російському ринку. Війна доповнила шок німецької економіка, яка зазнала суттєвих збитків від локдаунів часів пандемії 2020-2021 років. Далеко не найбагатші східнонімецькі землі відчули економічні негаразди найбільш болісно. Хоча партія «Альтернатива для Німеччини» і «Союз Сари Вагенкнехт» виступають за жорсткіше законодавство щодо міграції, кількість мігрантів у східнонімецьких землях найменша порівняно із західнонімецькими федеральними землями. Але головним мотивом голосування східних німців за ці партії було бажання покарати партії «світлофорної коаліції» за толерантність до прийому українських біженців і використання коштів платників податків на їхню підтримку. Чим довше триває війна, тим більшими стають страхи східних німців втратити власну культурну ідентичність.
Партія «Альтернатива для Німеччини», яка вперше увійшла в бундестаг в 2017 році, майже відразу опинилась під контролем Федерального відомства з охорони Конституції, яке виконує як внутрішні, так і зовнішні контррозвідувальні функції. Але досі довести факт російського фінансування згаданої партії не вдалося. Ще більш проросійською з часу заснування в січні 2024 року є риторика партії «Союз Сари Вагенкнехт». Особисто Вагенкнехт послідовно виступає проти надання німецької військової допомоги Україні з 2014 року. Результати виборів, хоча й були очікуваними, але викликали шок у правлячої коаліції. Першою реакцією канцлера Олафа Шольца стало внесення до бундестагу законопроектів щодо примусового вислання мігрантів чи біженців, якої скоїли злочини в ФРН. На зустрічі з президентом Зеленським 6 вересня Шольц запропонував прискорити завершення війни. Як цього досягти, у Берліні звичайно не знають. Але ці заяви мають покращити позиції «світлофорної коаліції» напередодні виборів 22 вересня у ще одній східнонімецькій федеральній землі Бранденбург. Ризики розгрому, якого зазнали партії «світлофорної коаліції», можуть привести до втрати контролю над верхньою палатою німецького парламенту бундесрату, що автоматично означатиме відставку уряду і проведення дострокових виборів бундестагу до Різдва. Приводом до відставки уряду Шольца може стати й провал із затвердженням федерального бюджету на 2025 рік. Внутрішньополітична осінь 2024 року буде в ФРН дуже гарячою. Врятувати Шольца від дострокової відставки може бути тільки створення в Бранденбургу та Саксонії «великих коаліцій» за участі християнських демократів. Фактично тільки партія християнських демократів залишається федеральною політичною силою. Соціал-демократи, зелені, вільні демократи втратили підтримку у східнонімецьких землях. Натомість «Альтернатива для Німеччини» і «Союз Сари Вагенкнехт» не мають суттєвої підтримки в західнонімецьких землях. Посилення внутрішньополітичної нестабільності в ФРН не означає нічого оптимістичного ні для України, ні для Європейського Союзу.