Минуло 7 днів з початку воєнної операції українських військ в Курській області. Інформації все ще недостатньо, щоб зрозуміти завдання та цілі, які ставить українське командування, проте спробуємо зробити перші висновки.

1. Можна констатувати, що початковий етап операції Сил оборони України відбувається в цілому вдало. На сьогодні достеменно відомо про взяття в полон кількасот російських військових (у соціальних мережах фігурує інформація про понад тисячу російських військовополонених), згідно з відкритими даними на підставі фото та відео, було знищено або поранено близько тисячі російських військових, підбито або знищено понад 160 одиниць військової техніки ворога. Окрім цього, українськими військовими завдано ударів по логістиці ворога, взято під контроль стратегічно важливі об’єкти в регіоні, зокрема, газовимірювальну станцію в м. Суджа та, ймовірно, аеродром цього міста;
2. За перші 7 днів операції Сили оборони України, ймовірно, втратили близько 150 чоловік вбитими та пораненими, також щонайменше 8 українських військових потрапили до російського полону, українською стороною втрачено щонайменше 20 одиниць військової техніки;
3. На сьогодні все ще важко встановити характер дій Сил оборони України в Курській області, як і площу підконтрольних Україні територій в цьому російському регіоні, відтак, достеменно неможна стверджувати що ці дії є наступом Сил оборони України. Тому, найбільш точним терміном, який характеризує дії України в Курській області є «Українська воєнна операція». Станом на 13 серпня з відкритих джерел можна констатувати, що дії України в Курській області більш схожі на диверсійно-розвідувальні. Хоча, варто зазначити, що інформація у ЗМІ та соціальні мережі надходить з запізненням в 1-3 дні.
4. Дискусійні питання й щодо контрольованої Україною території Курської області. Низка онлайн-мап подають дещо різну інформацію про територію контролю Сил оборони України в Курській області. Проте, також варто зазначити, що інформація на цих інтернет-порталах оновлюється з запізненням. Найбільшу територію просування українських військ фіксує інтернет-ресурс liveuamap.com. Згідно інформації цього ресурсу, станом на вечір 13 серпня Сили оборони повністю контролюють місто Суджа (включно з аеродромом) та щонайменше 18 інших населених пунктів. Також, згідно з даними liveuamap.com, українські війська просунились впритул до селища Коренєво. Онлайн-карта deepstatemap станом на вечір 13 серпня показує Суджу у т. зв. «сірій зоні», так само, як і онлайн-сервіс maphub.net. Проте, на підставі фото та відео, наявних в соціальних мережах та ЗМІ, можна зробити висновок, що наразі українські війська контролюють або всю Суджу або значну її частину. Під час наради 12 серпня очільник Курської області О. Смірнов доповів т. зв. президенту РФ Путіну, що України контролює 28 населених пунктів Курської області. 13 серпня під час доповіді В. Зеленському головнокомандувач ЗСУ О. Сирський озвучив цифру в 74 підконтрольних українським силам населених пункти Курщини;

5. Зона дії українських ДРГ є набагато більшою від підконтрольної Силам оборони України територіям Курщини та може сягати таких населених пунктів цієї області, як Льгов, Глушково, Велике Солдатське;
6. Росія поки не направила до Курської області значні сили. В мережі Інтернет наявна лише інформація про ніби то перекидання підрозділів збройних сил РФ з Харківської та Херсонської областей. В зв’язу з цим можливі два варіанти: перший – наявних у Курській області російських військ поки достатньо для стримування Сил оборони України; другий варіант – Росія не має достатніх резервів, щоб перекинути їх до Курської області. Причини нестачі резервів можуть бути різні – від підготовки до вторгнення України на інших ділянках кордону – до критичної ситуації для російських військ на Донбасі та Півдні України, де Росія потребує підкріплення в зв’язку з численними втратами;
7. Цілком вірогідно очікувати розширення українського наступу на в інших районах Курської області, зокрема, на Рильськ та Тьоткіно. Принаймні, це логічно з огляду на необхідність прикриття тилу для діючого угрупування Сил оборони України в Курській області;
8. Т. зв. президент Росії В. Путін оголосив на території Брянської, Курської та Білгородської областей режим контртерористичної операції (КТО). В зв’язку з цим можна зробити щонайменше три висновки:

• Російська влада применшує загрозу від дій України в Курській області, що може свідчити про локальний характер українських дій в цьому регіоні та про гальмування просування українських військ;
• Оголошення режиму КТО може навпаки свідчити про побоювання керівництва РФ визнавати, що воєнні дії повноцінно перемістились на територію Росії, тому замість воєнного стану російська влада оголосила режим КТО;
• Під час правового режиму КТО керівництво всіма антитерористичними заходами здійснюється не Міністерством оборони РФ, а ФСБ. Відтак, Путін міг доручити контроль за веденням воєнних дій не військовим, а ФСБ, оскільки є підстави вважати, що т. зв. президент Росії довіряє більше саме спецслужбам та пов’язаним з ними своїм найближчим поплічникам – О. Бортнікову, М. Патрушеву та С. Наришкіну, аніж військовому командуванню.

9. Дії Сил оборони України в Курській області засвідчили суттєву ейфорію в українському суспільстві, українському сегменті соціальних мереж. Ці тенденції, на нашу думку, є небезпечними, оскільки нагадують ейфорію росіян на початку повномасштабного вторгнення РФ, коли російські ЗМІ готували росіян до швидкої переможної війни проти України, взяття Києва, падіння «київського режиму», «звільнення Донбасу», що змінилось відносно швидким розчаруванням та крахом ілюзій. Такі ж тенденції можуть спостерігатись й в Україні. Тому надмірна ейфорія та тріумфування, сарказм на тему подій в Курській області, можуть виявитись шкідливими для українського суспільства. Надмірна ейфорія також зайвий раз виявила низький рівень експертного середовища України, його заідеологізованість та непрофесіоналізм – в перші дні низка українських експертів, коментаторів, лідерів громадської думки також впала в ейфорію та доволі непрофесійно оцінювала події в Курській області пророкуючи швидке захоплення українськими військами Курської АЕС, Курська, походу на Москву тощо;
10. Не зважаючи на відповідь Росії та результати Воєнної операції Сил оборони України в Курській області, цей акт став безпрецедентним в новітній історії, адже вперше за 80 років іноземні війська вступили на терени Росії, що важко було уявити ще півроку тому. Дані дії можна розцінювати як велике приниження Росії та її правлячого режиму. Очевидно, слід чекати на відповідь Росії. Вона може послідувати впродовж наступних 7-10 днів. Проте, навряд чи вона буде суттєво відрізнятись від попередніх масованих ударів. Вірогідно, Росія спробує завдати ударів по об’єктам енергетики, критичної інфраструктури, логістики. Теоретично, можливий удар по деяким мостам через Дніпро, проте, його вірогідність на сьогодні незначна через неспроможність Росії проводити часті та дійсно ефективні масовані атаки, що довели попередні 2,5 роки війни. Саме через вище наведені факти, в майбутньому полегшується політичний аспект повернення Криму.

Валентин Гайдай – директор Інституту «Інтермаріум»