1994 р. закінчив Київський національний університет ім. Т. Шевченка, спеціальність – історик, викладач історії. Кандидат історичних наук з 26 березня 1998 р. Дисертацію на тему «Українсько-німецьке співробітництво в контексті європейської інтеграції (1990-ті роки)» захистив у спеціалізованій Вченій раді Інституту історії України НАН України за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. Вчене звання старшого наукового співробітника за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія присвоєно 13 березня 2002 р. Доктор історичних наук з 28 квітня 2009 р. Дисертація на тему «Соціально-економічний і політичний розвиток Німеччини в 1990-2005 роках» захищена у спеціалізованій Вченій раді Інституту історії України НАН України за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. З квітня 2009 – по теперішній час – провідний науковий співробітник відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України. Професор зі спеціальності всесвітня історія з 29.01.2015 року. Наукові інтереси: історія Німеччини ХХ – ХХІ століть, історія Європи ХХ ст., історія міжнародних відносин, глобалістика, історична соціологія.

Сфера наукових інтересів: лібералізм, трансгуманізм, розуміння людини в історичній ретроспективі, формування суспільних цінностей, історія релігії, геоекономіка, геополітика, інтерфейс цивілізацій, система конфліктів. Основний напрямок діяльності – дослідницький. Крім наукових досліджень займається просвітницькою та експериментальної діяльністю. У своїй просвітницькій діяльності зайнятий, перш за все, перекладами праць з філософії. Інша частина просвітницької діяльності – читання публічних лекцій та участь в дискусіях на публічних інтелектуальних майданчиках країни, публікація науково-популярних та аналітичних статей в ЗМІ та на просвітницьких інтернет-порталах. Займається дослідженням Балто-Чорноморського регіону. Мета дослідження: аналіз просторових, геополітичних та геохронополітичних характеристик Балто-Чорноморської системи. Виявлення логіки змін цього геополітичного простору не тільки як конфліктної системи протиборств центрів європейської та азійської цивілізацій, а й моделювання міжцивілізаційної взаємодії. Розробка варіантів політичної ідентичності регіону та його здатності грати самостійну роль.