- Наші дослідження
- Перегляди: 2535
Наразі команда Інституту «Інтермаріум» працює над колективною монографією-дослідженням на тему витоків, історії, сьогодення та майбутнього простору Міжмор’я (Інтермаріуму). В цьому дослідженні команда Інституту та експерти, яких ми залучаємо до співпраці, проаналізують генезис ідеї Міжмор’я, її розвиток впродовж століть, сучасний стан ідеї, простежать історію простору Міжмор’я від Середньовіччя – до сьогодення, а також перспективи та конфігурації існування простору Міжмор’я в майбутньому, враховуючи зовнішньополітичні, внутрішньополітичні, соціальні, економічні та інші чинники.
Також Ви можете ознайомитись з іншими нашими дослідженнями:
1. Ядерні перспективи країн Інтермаріуму (Міжмор'я)
Атомні амбіції країн Адріатично-Балто-Чорноморського регіону формувалися ще за часів соціалістичного минулого. Зокрема, в країнах-учасницях Ініціативи трьох морів нині працюють 12 атомних електростанцій: 4 в Україні (одна з них — Запорізька АЕС — перебуває на тимчасово окупованій території), 2 у Чехії, 2 у Словаччині, по 1 у Румунії, Болгарії, Угорщині та Словенії. Ще одну АЕС має Білорусь, яка може стати важливим учасником інтеграційних проектів регіону.
2. Інформаційно-психологічні операції як невід’ємний елемент війн нового покоління в контексті російсько-української війни
Події російсько-української війни показують, що успіх на фронті не завжди залежить від чисельності військ чи техніки. Часто вирішальним фактором є ефективна дезінформація ворога. В епоху постправди й новітніх інформаційних технологій, коли перевірити достовірніть інформації дедалі складніше, інформаційно-психологічні операції стають ключовим інструментом впливу — на військових, цивільних, еліти та міжнародну спільноту.
3. Країна без майбутнього: що не приховати за кремлівським блефом
Росія вже понад десятиліття перебуває у «гарячому» конфлікті з Україною, до того ж, маючи цілком реальну перспективу збройної конфронтації принаймні зі ще кількома країнами Східної та Центральної Європи. Для східноєвропейських націй російська агресія обернулася не лише величезними людськими та матеріальними втратами (власне для України), а й безпрецедентними безпековими та економічними ризиками. Водночас значних трансформацій зазнає і сама країна-агресор.