Майже два з половиною роки виповнилося з того часу, як екс-презижента Молдови Ігоря Додона вперше затримали прокурори та офіцери Наццентру боротьби з корупцією (НЦБК). Тоді правоохоронці повідомили, що розслідують одночасно справу про пасивну корупцію, зраду батьківщини, незаконне збагачення та фінансування Партії соціалістів злочинною організацією Володимира Плахотнюка.

Вже у вересні 2022 року прокурори передали до суду так звану справу «про кульок», яка будується навколо відеозапису таємних переговорів Додона з Плахотнюком влітку 2019 року. За версією прокурорів, олігарх передав Додону від 600 тис. до 1 млн. доларів в пакеті (кульку), звідси, власне, й неофіційна назва справи. Додон вину не визнає та називає всі справи сфабрикованими.

У квітні 2024 року Антикорупційна прокуратура повідомила, що продовжує розслідувати решту епізодів, але не відповіла на запитання, коли їх передадуть до суду і скільки людей у ​​них фігурує. Також там повідомили, що продовжують розслідувати справу щодо незаконного фінансування Партії соціалістів.

«Випадків, коли кримінальне переслідування щодо Ігоря Додона припинили, не було», - уточнили у відомстві.

За останній рік у справі «про кульок» намітився значний прогрес. Прокурори показали у Вищій судовій палаті (ВСП) усі відеозаписи з матеріалів справи та розпочали допит свідків звинувачення.

З 15 грудня 2023 року до 16 травня 2024 року в суді виступили колишні депутати від блоку ACUM: Юрій Реніце, Олександр Слусар, Оазу Нантой та Октавіан Цику, а також колишні члени Демпартії: Дмитро Дьяков, Павло Філіп та Володимир Чеботар. Більшість із них сказали, що не знають подробиць про переговори Плахотнюка з Додоном та зміст пакету, який олігарх намагався передати президенту.

Екс-міністр юстиції Чоботар сказав, що знає від колег із Демпартії Молдови, що соціалісти «вимагали від них гроші» і саме Додон нібито тиснув на Плахотнюка, вимагаючи хабара. Колишній голова Агентства публічної власності та кум Додона Ігор Григор'єв вважає, що Плахотнюк дав грошей Додону, щоб той вийшов із Партії комуністів, а потім фінансував Партію соціалістів. Проте точних деталей та сум свідок не назвав.

Колишній голова фракції «Платформи «Гідність та Правда»» Олександр Слусар заявив, що нічого не чув про те, що Додон вів переговори з Плахотнюком, щоб відвернути увагу від формування коаліції Партії соціалістів та ACUM. На такій версії наполягав сам Додон, пояснюючи, навіщо зустрічався з Плахотнюком.

Захист Додона досяг того, щоб відеозаписи з матеріалів справи відправили на експертизу. У центрі експертизи відповіли, що зможуть розпочати перевірку у березні 2025 року, а її проведення обійдеться у 90 тис. леїв. Екс-президент заявив пресі, що вважає суму значною, але готовий її сплатити. Проведення експертизи поки що не впливає на розгляд справи в суді: адвокати одразу запропонували, щоб засідання тривали, доки відео перевіряють експерти.

25 квітня 2024 р. Додон попросив суддів дозволити йому не бути присутнім на засіданнях, поки триває допит свідків. Він заявив, «що довіряє суду» і готовий прийти на першу вимогу. Своє прохання він пояснив тим, що має щільний графік у зв'язку з передвиборчим періодом. Судді, однак, дозволили йому пропустити лише одне засідання і зазначили, що з приводу присутності на інших засіданнях висловлюватимуться окремо.

Екс-президент не прийшов на засідання суду 16 травня. Прокурор Петру Ярмалюк вимагає, щоб судді викликали його на засідання. Судді з ним погодилися і через деякий час Додон прийшов до зали суду. Додон зазначив, що напередодні Ярмалюк сказав його адвокатам, що має сумнів в тому, що йому вдасться викликати свідків і тому вирішив, що може не приходити. Хоча свідки не прийшли до суду і засідання не відбулося, прокурор продовжив наполягати, що Додон мав бути на ньому із самого початку.

Також 16 травня Ярмалюк повідомив суддям, що свідчення мають надати ще троє свідків звинувачення. Це колишній спікер парламенту Андріан Канду, колишній голова PR-відділу Демпартії Адріан Раду та колишній лідер «Платформи Гідність та Правда» Андрій Нестасе. Раду та Канду перебувають за кордоном і повідомили, що зможуть дати свідчення після 13 червня.

Крім них, у суді має виступити близько 200 свідків захисту. Прокурор Петру Ярмалюк стверджує, що всі свідки, які вже виступили в суді, «підтверджують звинувачення». Додон каже, що свідки нічого конкретного не повідомили, а йому «соромно» на якому рівні працює прокуратура.

Весною 2023 року до суду Буюкан (район Кишинева) передали третю кримінальну справу Додона. Його разом із дружиною Галиною звинувачують у тому, що вони використали підроблену медичну довідку про здоров'я дитини, щоб отримати дозвіл правоохоронців виїхати на один тиждень до Румунії. У цій справі фігурує і лікар, яка виписувала документ. Усі троє твердять, що нічого не порушували. 

Адвокати запропонували об'єднати справу «про довідку» зі справою «Energocom», яку з жовтня 2022 року розглядає суд Буюкан. У цій справі Додона звинувачують у тому, що, будучи міністром економіки у 2008 році, він сприяв тому, щоб «Energocom» закуповував електроенергію не лише з України, а й у угорської компанії-посередника, яка продавала Молдові енергію за завищеною ціною. Судді погодилися з доводами захисту та об'єднали їх.

Останнє засідання у справі «Довідка-Energocom» відбулося 15 травня. На ньому судді мали розпочати опитувати перших свідків захисту. Загалом у цьому списку 11 осіб. Однак, адвокати Додона повідомили, що їм не вдалося викликати свідків. Один із них знаходиться за кордоном, а другий — колишній глава Агентства Публічної Власності Тудор Копач проходить обвинуваченим у справі про концесію аеропорту і не зміг прийти на засідання у справі Додона, бо воно збіглося з тим, яким він проходить обвинуваченим.

У березні 2023 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) задав уряду Молдови питання щодо скарги колишнього президента. Додон звернувся до ЄСПЛ через те, що йому довгий час було заборонено виїзд із країни, а також на те, що рішення з цих питань приймали судді, яких тимчасово перевели на роботу до Вищої судової палати (Рада магістратури перевела суддів із перших інстанцій до Вищої судової палати після того, як 20 із 25 суддів цієї інстанції пішли у відставку).

На думку заявника, такі суддівські колегії створені незаконно і вон не є неупередженими. Також він зазначив у скарзі, що вважає свою кримінальну справу «політичною».

ЄСПЛ попросив уряд Молдови пояснити, чи законно суддів нижчих інстанцій перевели до Вищої судової палати, наскільки обґрунтоване рішення про продовження судового контролю та чи була можливість екс-президента їх оскаржити. Уряд повинен відповісти на ці запитання, а потім судді ЄСПЛ вирішать, чи будуть задавати сторонам додаткові питання, чи розпочнуть розгляд скарги.

Іон Унгуряну (Кишинев, Молдова), спеціально для Інституту «Інтермаріум»