Новий рік розпочався у Відні з політичної сенсації. «Австрійська народна партія», соціал-демократи і партія «NEOS» констатували неможливість продовження переговорів про створення коаліції без «Австрійської партії свободи». Це стало результатом голосування на виборах австрійського парламенту, які відбулися 29 вересня 2024 року. Перемогла «Австрійська партія свободи» на чолі з Хербертом Кіклем. Партія набрала 29,2% голосів виборців. Друге місце зайняла «Народна партія», далі Соціал-демократична партія Австрії і Зелені. Президент Александр ван дер Беллен запропонував створити коаліцію без участі партії свободи. Раніше у Австрії, як і у Німеччині була практика «Brandmauer», тобто «протипожежного протистояння» ультраправим. Теоретично уряд мав формувати канцлер «Австрійської народної партії» Карл Нехаммер. 1 листопада 2024 р. Віктор Орбан відписав угоду про співпрацю своєї партії «Фідес» і «Австрійської партії свободи». Також у листопаді 2024 р. змінилася внутрішньополітична ситуацію в Австрії. У федеральній землі Штирія «народна партія» створила коаліцію з «партією свободи». Після цього згадали, як у 2000 році «партія свободи» вже входила до федеральної правлячої коаліції разом із «народною партією». Тоді це стала прецедентом, внаслідок чого Європейський Союз вперше в історії запровадив санкції проти Австрії. Але за два роки та коаліція розвалися. Відтоді «Австрійська партія свободи» стала прийнятним партнером для традиційних парламентських партій країни.

Зрештою, президент Александр фон дер Беллен запропонував формувати уряд Херберту Кіклю. Не виключають навіть фантастичних варіантів розвитку подій. Якщо Кікль не домовиться з «народною партією» і сам не стане канцлером, тоді канцлером може бути Себастьян Курц, який 2017 року пішов у відставку внаслідок звинувачень у корупції. Після цього Курц знайшов роботу у партнера Ілона Маска – відомого інвестора в американську силіконову долину Пітера Тіля. У контексті приходу до влади в США Д. Трампа вважається, що трампістів влаштує як Кікль, так і Курц. США влаштує й варіант позачергових виборів австрійського парламенту, якщо модель створення уряду за участі «Австрійської партії свободи» зазнає фіаско. Скоріше за все, Кікль у такому випадку отримає ще більше голосів.

Адміністрація Трампа сподівається створити нову вісь в ЄС – Рим – Відень – Будапешт – Братислава. Це дасть можливість хаотизувати ситуацію в Євросоюзі і перетворить Трампа на модератора внутрішніх європейських процесів. Тим паче, що Берлін і Париж переживають важкі внутрішньополітичні процеси. У 2024 р. французька п’ята республіка поставила рекорд частоти зміни прем’єр-міністрів, знову таки у спробі не допустити до влади Марін Ле Пен – французького аналога «Австрійської партії свободи». Німеччина 23 лютого 2025 р. проводить позачергові вибори бундестагу, наслідком яких можуть бути проблеми з формуванням нової коаліції. З цієї точки зору символічний ультраправий поворот Австрії є проявом політичного тренду в Європейському Союзі. Він є небезпечним для України не тільки з точки зору стабільності європейської підтримки під час відбиття російської агресії, а й з точки зору очікуваного початку переговорів про вступ України в Євросоюз. Поки що чіткою є тенденція формування Трампом прийнятного для «його Америки» внутрішньополітичного середовища Європейського Союзу як молодшого партнера. Тим паче, що «пропозиція від якої не можна відмовитись» у вигляді передачі Данією Сполученим Штатам контролю за Гренландією вимагає додаткових поступок від Європи. Для європейських ультраправих як політичних союзників Трампа відкритим є питання, чи готові вони підтримати процес «Make America great again» за рахунок єдності і перспектив розвитку Європейського Союзу.

Андрій Мартинов – експерт Інституту «Інтермаріум»