- Новини та події
- Перегляди: 1515
У центрі Києва вже третій рік не можуть запустити унікальний культурний проєкт — Будинок музики. Все начебто готово: є приміщення, підтримка на найвищому рівні, рішення уряду, навіть — безцінний концертний орган, подарований Швейцарією. Але на заваді стала... сама держава: вона арештувала будівлю, яку ж і мала передати під проєкт.
Суть конфлікту
Із 1980-х років Національний будинок органної та камерної музики України функціонував у костелі Святого Миколая. Після того як костел повернули релігійній громаді, а пожежа остаточно знищила орган, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити музикантів новим приміщенням.
Це передбачено в дорученні президента Ющенка (2005), указі Зеленського №329/2020 і розпорядженні Кабміну №1203-р від 16.09.2020. Через війну нове будівництво стало неможливим, тож було вирішено знайти вже наявну будівлю. І знайшли: Федерація профспілок України погодилася безоплатно передати флігель Міжнародного центру культури і мистецтв (МЦКМ), більш відомого як Жовтневий палац. Проте на заваді стала АРМА.
Хронологія парадоксів
У 2022 році тривали консультації щодо пристосування флігелю під органний зал. 6 червня 2023 року Федерація профспілок офіційно погодила передачу будівлі. Але проєкт зупинився: на МЦКМ наклали арешт, і АРМА оголосила конкурс на управителя. Якщо управитель отримає об'єкт, Будинок музики заморозять щонайменше на п’ять років — передача приміщення державі стане юридично неможливою.
Орган — без дому
Щоб не залишити Київ без органної музики, Євангелічно-лютеранська церква Цюриха подарувала Україні унікальний концертний орган Kuhn Orgelbau. Інструмент вартістю понад 2 мільйони євро і вагою 12 тонн приїхав до Києва ще у вересні 2024-го. Але він досі запакований — встановити його неможливо через юридичну невизначеність.
Генеральна директорка Будинку музики Ольга Кононенко пояснює: зберігати орган у такому вигляді небезпечно — деталі можуть пошкодитися, а держава втратить не лише інструмент, а й репутацію.
«Із вересня 2021 року ми живемо у стані виживання й надії. Після пожежі в костелі ми втратили найкращий концертний орган України. Та попри війну провели сотні концертів і турів. Сьогодні наші 130 артистів потребують повноцінної концертної інфраструктури. І ми маємо єдиний шанс — створити сучасний Будинок музики саме зараз», — наголошує Кононенко.
Заблокована ініціатива
Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий нагадує: орган з Цюриха — це не просто подарунок, а відповідальність. І Федерація зробила свій крок — передала флігель. Тепер черга за державою.
«ФПУ підтримує культурні ініціативи і ухвалила рішення про безоплатну передачу Міністерству культури флігеля, що є частиною будівлі МЦКМ, з метою розміщення там Будинку музики. Однак на сьогодні реалізація проєкту неможлива через накладений арешт на будівлю», — зазначає Осовий.
«Культура під час війни важливіша, ніж у мирний час», — цю думку президента Зеленського нагадав Юрій Бобир, директор МЦКМ.
«Наш заклад — це не просто будівля, а повноцінний культурний центр, який під час війни підтримує українців, зокрема психологічно», — додає він.
«Конкурс» за копійку
АРМА проводить конкурс на управителя. Є лише один (!) учасник, який хоче отримати об'єкт за символічну суму — одну копійку.
«Жоден управитель не буде утримувати мистецькі колективи чи бібліотеку за власний кошт, адже його головна мета — отримання прибутку. І це кардинально суперечить суспільній та культурній місії, яку нині виконує МЦКМ», — каже Бобир.
Юридичний абсурд
Адвокат Юрій Білоус зазначає:
«На підставі ухвал суду від 2022 року дійсно будівлю МЦКМ було необґрунтовано арештовано і на цій підставі передано в управління АРМА. Ми взагалі навіть не знали про існування кримінальної справи. На розгляд питання про арешт не викликали ні директора МЦКМ, ні представників профспілок. У суді прокуратура бездоказово наполягала на тому, що є загроза продажу, і суд обмежився загальними фразами. Це не має нічого спільного з реальністю».
Арешт скасували ще 15 травня 2025 року, але конкурс не припинено. Тобто — держава сама блокує передачу об'єкта... державі.
Висновок
Будинок музики — це не просто інфраструктурний об'єкт. Це тест на здатність держави виконувати власні зобов’язання, цінувати підтримку міжнародних партнерів і відповідати на культурні потреби суспільства.
Поки в усій Європі великі й малі міста мають сучасні концертні зали, Київ — столиця воюючої країни — досі не має жодного. І дарований Цюрихом орган, який міг би стати серцем нового простору, досі запакований. Якщо нічого не зміниться — Україна втратить не просто інструмент. Вона втратить можливість подякувати світу гідною справою. І втратить довіру до самої себе.