Лідер польської опозиції Ярослав Качинський оголосив Європейський Союз, Німеччину та Францію головними противниками Польщі. Виступаючи на партійній конференції «Права і справедливості» (ПіС) у Катовіце, він заявив, що саме ці держави становлять найбільшу загрозу для польського суверенітету. «Німці хочуть відібрати у нас державу, а французи беруть у цьому участь. Європейська бюрократія гаряче прагне цього», — заявив 76-річний політик.

За його словами, поляки стоять перед вибором між двома моделями майбутнього: європейською, яку просувають Брюссель і Берлін і яка нібито призведе до створення «нової імперії» під егідою Німеччини, та американською, що ґрунтується на концепції Дональда Трампа — «озброєній демократії», коли кожна країна має витрачати щонайменше п’ять відсотків ВВП на оборону. «Американці іноді бувають складними партнерами, але вони не хочуть відібрати у нас державу», — підкреслив Качинський. Він наголосив, що не закликає до виходу з ЄС, а лише до його реформування, аби повернути державам-членам справжній суверенітет.

Прем’єр-міністр Дональд Туск різко відреагував на ці заяви, назвавши їх «дідусевим базіканням». «Я не дозволю нікому розсварити Польщу з Європою. Наше місце — в Європі», — заявив він у Варшаві. Цього ж дня його партія «Громадянська платформа» об’єдналася з меншими силами — «Сучасна» та «Польська ініціатива», створивши «Громадянську коаліцію». Туск назвав протистояння з ПіС «боротьбою між добром і злом» і підкреслив, що об’єднання демократичних сил є запорукою збереження свободи. Він звинуватив опозицію в корупції та авторитаризмі, заявивши, що на кону стоїть майбутнє польської демократії.

Як зазначає газета Rzeczpospolita, створення «Громадянської коаліції» є лише першим кроком у ширшому плані Туска зі збереження влади. Прем’єр має намір сформувати спільний виборчий блок із партіями «Польща 2050» та Польською селянською партією (PSL), щоб зміцнити позиції проєвропейського табору перед виборами 2027 року. Натомість Качинський втрачає монопольне становище на правому фланзі, де зростає популярність радикальних сил — «Конфедерації свободи і незалежності» Славомира Менцена та «Конфедерації польської корони» Гжегожа Брауна. Обидві партії вирізняються націоналістичною та антиєвропейською риторикою, а Браун неодноразово робив антисемітські заяви й ставив під сумнів злочини нацистів у «Аушвіці». Експерти вважають, що Качинський намагається радикалізувати риторику, аби не втратити електорат, але це не приносить його партії додаткової підтримки.

Під час конференції ПіС у Катовіце лідер опозиції представив низку соціальних ініціатив, серед яких базовий дохід і допомога в розмірі 100 тисяч злотих (приблизно 23 тисячі євро) після народження третьої дитини. Завершуючи виступ, він закликав поляків захищати «християнську цивілізацію» та назвав уряд Туска «нещастям для Польщі».

Згідно з останнім опитуванням, «Громадянська коаліція» лідирує з 28,4% підтримки, випереджаючи «Право і справедливість», у якої 23,6%. Партію Менцена підтримують 10,9% респондентів, а партію Брауна — 9,4%. Решта політичних сил не долають п’ятивідсотковий бар’єр. Президент Кароль Навроцький, який симпатизує правому табору, може стати важливим союзником Качинського у спробі повернути владу. Туск, своєю чергою, навіть запропонував укласти парі, що його коаліція переможе у 2027 році, але «ставка не має бути надто високою».