- Публікації
- Перегляди: 1672
Хоча новим главою Римсько-католицької церкви став американський єпископ, який народжений в США, є певні міркування на користь обох версій.
Чи справді Папський престол є «трофеєм» Д. Трампа?
1) Перебіг подій. 20 квітня (у Великдень) у Ватикані Папа Римський Франциск вранці провів приватну зустріч з віцепрезидентом США Джеєм Ді Венсом. Папа Франциск помер вранці 21 квітня.
По світу розлетілися жарти, що новим понтифіком оберуть Д.Трампа. Сам президент США пожартував, що хотів би стати новим главою Римсько-католицької церкви, розмістив у своєму аккаунті відповідне зображення. У світі домінувала думка, що те зображення з «Папою Трампом» було створене командою президента США. Однак сам господар Білого дому потім виправдовувався, що до того зображення не має жодного відношення, а просто запозичив його з інтернету.
8 травня конклав Римсько-католицької церкви під час третього свого засідання обрав новим понтифіком Роберта Прево, якого майже ніхто не відносив до числа фаворитів. Він взяв ім’я Лев XIV.
Отже, такий результат конклаву міг бути результатом дипломатичних заходів, матеріальних, фінансових та інших інструментів впливу, застосованих командою Д.Трампа.
2) Чи були у Трампа «плани» на Ватикан?
Варто почати з того, що стан здоров’я папи Франциска був повним вже впродовж тривалого часу, і, зважаючи на його вік, ніхто не виключав його смерті в осяжному майбутньому. Ймовірно, що для команди президента США інтерес до Римсько-католицької церкви є стратегічним, бо це про консервативні цінності, якими Трамп так багато говорить і говорить, а також це важливий вплив у Латинський Америці та частині Європи.
Саме в цьому контексті варто розглядати візит Джеєм Ді Венса до Ватикану на Великдень: отримати політичні бонуси від спілкування з кардиналами та понтифіком, «розвідати ситуацію» щодо стану здоров’я Франциска, щодо можливостей збільшення впливу на Ватикан на зараз і на перспективу.
3) Подвійний «подарунок» для Трампа. Саме так виглядає смерть Папи Римського Франциска.
Добрий «подарунок»: ця подія відкрила перспективу для посилення його впливу на Ватикан і Римсько-католицьку церкву.
Поганий «подарунок»: смерть Франциска, яка сталася після візиту Венса і призвела до обрання американського кардинала на посаду понтифікат, – джерело безкінечних спекуляцій щодо причетності команди Трампа до цієї смерті.
4) Достеменно невідомо, чи робив щось Білий дім, щоб главою Римсько-католицької церкви був обраний саме американський кардинал. Однак, є чимало подій і моментів, які можуть розглядатися як прояви активної лобістської діяльності команди Трампа заради цього.
Жарт Д.Трампа, що хотів він би бути Папом Римським, можна вважати ознакою, що саме він міг ініціювати діяльність своєї команди з метою забезпечення обрання американського представника новим понтифіком.
Зображення Трампа у вигляді понтифікат можна вважати публічним проявом роботи команди президента США над лобіюванням обрання американського кардинала.
Сам факт обрання понтифіком аж на третьому засідання конклаву Р.Прево, якого майже ніхто не розглядав серед фаворитів, можна розглядати як прояв дуже складних перегорів, консультацій, а також дуже активного і потужного впливу з боку Білого дому на позицію виборщиків.
Якщо з’являться свідчення такого впливу, то це буде означати, Трамп і його люди «купили» Ватикан. Тоді це матиме негативний вплив і на репутацію президента США, і на репутацію керівництва Римсько-католицької церкви.
5) А якщо не «трофей»?
Р.Прево значну частину свого церковного служіння провів у Латинській Америці, відповідав за це цей регіон у Ватикані. Він – і американський, і латиноамериканський. До речі, теперішній понтифік раніше робив критичні зауваження з проводу політичних заяв Д.Трампа.
Отже, можна говорити ще про дві версії з приводу його обрання главою Римсько-католицької церкви:
- Ватикан продемонстрував в опозицію до теперішнього президента США, і Білому дому тепер доведеться працювати з цією реальністю;
- «нейтральний» папа, як компроміс між США, Ватиканом, Італією та деякими іншими католицькими державами.
РЕЗЮМЕ
Лише час покаже, як саме відбувалося обрання папи Лева XIV, результатом яких саме впливів й домовленостей став можливим його понтифікат. Через відсутність прозорої і публічної процедури обрання залишається багато простору для різних версій, сумнівів. Тобто, був створений грунт для майбутніх політичних спекуляцій, провокацій, які можуть похитнути і держави, і Ватикан, і Римсько-католицьку церкву загалом.
Єдине, що може зменшити ризики для всіх перерахованих, це наявність критичної позиції нового Папи Римського по відношенню до політики президента США, опозиція до нього в питаннях міграції. Саме тоді стане зрозуміло, хто, він новий понтифік, - Лев XIV Дональда Трампа, захисник Латинської Америки, втілення компромісу між багатьма гравцями?