Гучна поразка Орбана. Розглядаємо фіаско прем'єр-міністра Угорщини

Одним з головних підсумків європейської політики у 2023 році можна вважати ізоляцію угорського прем’єр-міністра В.Орбана в Європейському союзі.
 
Йдеться про ізоляцію не як про завершений процес, а як про першу його фазу: Орбан у своєму блокуванні рішень ЄС, спрямованих на підтримку України та на протидію Росії, опинився повністю без союзників, але під консолідованим жорстким політичним тиском з боку більшості держав-членів цього союзу.
 
Теперішній уряд Угорщини після 24 лютого 2022 року послівно працював на те, щоб його врешті почали усі в ЄС сприймати як проросійський та антизахідний:
- постійні вимагання виключень для себе із санкційних пакетів;
- відмова надавати військову допомогу Україні та заборона на транзит такої допомоги через угорську територію;
- візити глави МЗС П.Сійярто до Москви та Мінська, підтримання російських тез про необхідність завершення війни через компроміси, неефективність санкцій, про поразку України та силу Росії;
- підтримання антизахідної риторики, в тому числі під час візитів Орбана та інших урядових посадовців до Китаю, Росії, Туреччини;
- тривалі конфлікти теперішнього уряду Угорщини з ЄС, які виникли через закони, ухвалені партією Орбана.
У підсумку, на початок грудня 2023 року назбирався «критичний список» із заяв, рішень та дій угорських урядовців, який майже не залишав сумнівів, що В.Орбан зі своєю командою не демонструє солідарності з усім Європейським Союзом. Ані в цінностях ані в заявах, ані справах. Проявів такої солідарності було мало після 24 лютого, а проявлялась вона лише під час ухвалення одинадцяти пакетів санкцій, запроваджених проти Росії, але вже після виключення важливих для Угорщини позицій.
 
Рішення ЄС про згоду на початок переговорів з Україною про членство означав набагато більше, аніж згода не новий етап інтеграції. Його справжнє значення – набагато більш епохальне.
 
Таке рішення стало консолідованою відповіддю, що ЄС, Захід підтримуватимуть Україну, не залишить без допомоги, а сподівання Путіна на перемогу у війні та на геополітичну перемогу над Заходом – марні.
 
На цьому важливому історичному етапі блокування такого рішення угорським урядом стало виглядати як очевидна зрада. Орбан впродовж декількох тижнів перед самітом Євроради категорично висловлювався проти згоди на початок перегорів з Україною. Але опинився наодинці, бо Словаччина та Австрія відмовилися від блокування. А новий прем’єр-міністр Польщі Д.Туск ще до призначення на посаду (8 грудня) заявив про уряд Орбана наступне: «Ми маємо справу з урядом, який відверто перейшов на російські позиції… Давайте чесно. Його стосунки з Москвою і Путіним органічні, і я не думаю, що мої переконання можуть суттєво змінити його ставлення».
 
Ультимативність позиції уряду Угорщини щодо незгоди з початком перегорів з України породила консолідовану роздратованість великих і малих держав Євросоюзу. Роздратованість, яку почали висловлювати емоційно, відверто і публічно.
 
Міністр європейських справ Чехії М.Дворжак в ефірі «CNN Prime News» заявив: «Сьогодні Орбан є тим троянським конем, який інтенсивно і, на жаль, все більш ефективно руйнує цю єдність і намагається показати, що ми повинні ігнорувати Україну. … Я думаю, що справжня назва – шантаж. Я думаю, що справжня назва – зловживання правом вето не для захисту національних інтересів Угорщини, а для захисту інтересів Росії».
 
Коментуючи позицію Угорщини з приводу України європейський високопосадовець на умовах анонімності заявив представникам ЗМІ перед самітом: «Я не маю права говорити це як офіційний представник ЄС, але держави-члени ситі по горло цим, тому що без жодної очевидної причини вони руйнують єдність ЄС у питанні, яке становить життєво важливий інтерес для ЄС. … І ми не побоїмося сказати про це, щоб показати, що Угорщина є троянським конем Путіна. Тому що те, що вони роблять, все більше і більше схоже на поведінку троянського коня».
Постійний представник Литви при ЄС А.Пранцкевічюс, не називаючи Угорщину та Орбана, висловив думку: для держави, не готова розділити солідарність та взаємну довіру Європейського Союзу, «є лише одне правильне рішення - вийти з нього».
 
Суттєво вплинули на позицію угорського уряду держави, які складають історичне ядро ЄС, які є найбільшими спонсорами бюджету та фондів союзу, - Німеччина і Франція.
 
Президент Е.Макрон заявив, що прем'єр Угорщини особисто обіцяв йому не блокувати вступ України в Європейський Союз: «Я запитав його, і він сказав, якщо Україна виконає сім умов, він не буде блокувати». Макрон також висловив сподівання, що Орбана не «візьме Європу в заручники" на наступних етапах переговорів з Україною. "Наступні місяці будуть вирішальними для Європи і для Угорщини».
 
Канцлер ФРН О.Шольц перед голосуванням за початок переговорів про вступ України в ЄС запропонував угорському прем'єру випити кави за межами зали. За його словами, вихід Орбана – «не трюк», а пропозиція допомоги: «Це рішення, яке ми ухвалили за взаємною згодою відповідно до наших правил. Це не те, що ви повинні робити кожного разу». «Це не можна вирішувати кожного разу, виходячи за двері. Це для особливих моментів».
 
Отже, угорський прем’єр Орбан погодився вийти на час голосування за початок переговорів з Україною і не оскаржувати рішення, ухвалене іншими 26-ма державами-членами. І, схоже, вирішив не блокувати 12-й пакет санкцій.
 
Це наслідок домовленості з Німеччиною та іншими державами, а також небаченого до цього неприхованого і консолідованого обурення держав Євросоюзу «троянською» політикою В.Орбана.
 
По суті, угорський уряд був непрямо обвинувачений у зраді Європейського Союзу. Угорщина залишалася наодинці, і від неї відвернулися традиційні союзники по Вишеградській четвірці – Польща, Чехія, Словаччина.
 
14 грудня саміт глав держав Євросоюзу став епохальною відповіддю Росії, що вона не переможе ані Україну, ані Європу, ані Захід загалом.
14 грудня Путін розказував під час «прямої лінії» та прес-конференції, що Україну всі кинули напризволяще, без допомоги, але ЄС консолідовано це спростував.
 
14 грудня Орбан отримав гучну міжнародну поразку від консолідованого Євросоюза. І це може мати вплив на внутрішньополітичні процеси в Угорщині.
 

Аналітична кафедра Інституту «Інтермаріум»

Популярні теги

Інститут Інтермаріум Концепція Інтермаріуму Діяльність Інституту Склад Інституту Статті Новини Зворотній зв'язок Аналітична кафедра Аналітика Події Контакти
© 2024 Інститут «Інтермаріум»‎. Всі права захищені