- Публікації
- Перегляди: 8
Німецька преса жваво обговорила підсумки візиту канцлера Ф. Мерца до Києва. Акценти, які роблять аналітики, чітко диференціюються в залежності від ціннісно-ідеологічних орієнтирів речників різних політичних сил. Християнсько-демократична партія наголошує, що Україна кожен день захищає Європу, тому всебічна допомога їй цілком відповідає німецьким інтересам. Соціал-демократи, як партнери по правлячій на федеральному рівні коаліції, солідарні щодо допомоги Україні. З партіями влади згодні зелені, які перебуваючи в опозиції, закликають до збільшення допомоги. Але головна опозиційна сила «Альтернатива для Німеччини», яка за даними соціологів має 30% підтримки на федеральному рівні і на 12 пунктів випереджає християнських демократів, різко розкритикувала канцлера. «AfD» наголошує, що допомога Україні тільки продовжує війну замість того, аби шукати з неї дипломатичний вихід. «Альтернатива» звертає увагу виборців на те, що військові видатки Німеччини зростають за рахунок кредитів.
Наголошується, що не чужа канцлеру за попереднім професійним досвідом інвестиційна корпорація «Black Rock» є головним акціонером збройного концерну «Рейнметал». А обсяги військової допомоги України на 2027 рік від Німеччини дорівнюють скороченням соціальних видатків.
Отже, в німецькому інформаційному просторі зіштовхнулись протилежні наративи: захист цінностей навіть ціною скорочення соціальних видатків і нових кредитів проти захисту інтересів збереження соціальної держави. Парадокс в тому, що партія «Альтернатива для Німеччини» в цьому сенсі зразок постмодерну, коли органічно взаємодіють протилежні тези пропаганди. «AfD» для східних німців позиціонує себе захисницею соціальної держави для німців. Що не заважає партії для західних німців позиціонувати себе «новими лібертаріанцями», які запустять суто ринкові механізми порятунку німецької економіки. Так само з темою Росії.
Для східних німців «AfD» позиціонує себе як захисницю дружніх мирних відносин з РФ. Для західних німців партія стверджує, що Україну не зраджує, це Україна погрузла в корупції і тільки її керівництво винне в тому, що війна досі триває. Слабкість пропаганди «проти AfD» в тому, що вона традиційно критикує «AfD» за правий популізм, а не ловить на протиріччях. Так само правляча на федеральному рівні коаліція не дуже ефективно пояснює свою стратегію реформ та не звертає увагу на наслідки їхнього провалу. Тому вже до кінця 2026 року коаліції треба буде погодити реформи, аби запобігти гіпотетичним успіхам «AfD» на виборах ландтагів в 2027 році: 18 квітня 2027 р. вибори ландтагу Саару і Шлезвіг Гольштейну; 25 квітня 2027 р. вибори ландтагу Північної Рейн Вестфалії; 30 травня 2027 р. вибори в Бремені. На кожному з цих виборів партіям правлячої на федеральному рівні коаліції треба буде докладати надзвичайних зусиль, аби уникнути дострокових виборів бундестагу.
Якщо ці вибори відбудуться, вони остаточно зламають партійно-політичну систему Німеччини, яка утворилася за рахунок сильного політичного центру після 3 жовтня 1990 року. Разом зі зламом цієї системи більше не буде стабільного розуміння взаємозв’язку між інтересами і цінностями. Цілком ймовірний внутрішньополітичний хаос в Німеччині може мати довгострокові негативні наслідки для Європи, України і світу.