Image
UA EN

Переговори про переговори. Листопадовий раунд

Друга і третя декади листопада 2026 р. пов’язані із черговими зусиллями адміністрації Д. Трампа, спрямованими на припинення російсько-української війни. Мотивація цих зусиль зрозуміла, адже на початку січня 2027 р. Трамп втратить контроль над палатою представників і сенатом. Це означає, що його адміністрація «воюватиме» з переможцями демократами і їй буде не до зовнішньополітичних ініціатив.

10 листопада 2026 р. почалися «переговори про переговори». Росія за припинення вогню вимагала виведення українських військ з Донбасу. Було відкинуто ініціативу США, аби лінія кордонів між районами Донецької області, де відбуваються бойові дії, була лінією припинення вогню. Адже з точки зору РФ це і є українська пропозиція про перемир’я по лінії бойового зіткнення.

Втім, більшу частину порядку денного першого дня переговорів презентували спроби Кремля нав’язати свій порядок денний перебудови європейської архітектури безпеки відповідно до положень ультиматуму листопада 2021 року. Кремль наполягає, що Україна отримає такі гарантії безпеки, на які погодиться Росія, яка вважає неприйнятними ідеї не лише вступу України в НАТО, а й введення миротворців на територію України. Як гарантії безпеки Україна вимагає зовнішнього фінансування ЗСУ у складі 800 тисяч солдат на 10 років. Тільки не зрозуміло, де на це брати кошти. Польща вже відмовилася фінансувати закупівлю Євросоюзом американської зброї для України, посилаючись на великі власні військові витрати.

12 листопада 2026 р. Кушнер і Віткофф відвідали Москву для переговорів з Путіним і Дублін для бесіди із Зеленським. Обговорювали обмін полоненими. Кушнер нагадав, що ЄС не може навіть визначитися зі своїм єдиним представником на переговорах. Російська пропаганда стверджує, що ЄС не має суверенітету і не може бути центром світової політики. Завершення російсько-української війни не припинить протистояння Росії і Європи. Європа наполягає: спочатку замирення в Україні, потім переговори про європейську безпеку. Росія хоче навпаки, спочатку отримати голос в питаннях європейської безпеки, а потім припиняти війну в Україні. Не вирішено питання територій та черговості кроків щодо деескалації війни.

12 листопада 2026 р. Зеленський у Дубліні провів переговори з лідерами ЄС щодо продовження фінансування війни. Передача заморожених російських активів Україні загрожує Європі втратою довіри інвесторів. На 17-18 грудня планується 22-й пакет санкцій проти РФ, але під сумнівом підтримка цієї ідеї Болгарією, Чехією, Угорщиною, Словаччиною. Але «стара» Європа за війну до нанесення стратегічної поразки Росії. Аби зруйнувати колективні гарантії безпеки НАТО Путін пропонує країнам Європи двосторонні пакти про ненапад. 13 листопада 2026 р. президент Європейської Ради А. Кошта заявив, що Європу на переговорах з РФ представлятимуть інститути Євросоюзу та країни «коаліції бажаючих»: Велика Британія, Італія, Німеччина, Польща, Франція. Але не вартому очікувати на позитивний результат, коли немає простору для можливого компромісу, а є тільки завищені вимоги.

Європа пропонує Росії домовитись про межі дальності ракет та взаємний контроль, тобто повернутись до системи договорів часів холодної війни. Але від того навряд настане холодний мир. Відкритим є головне питання, чи зможе Європа запобігти російській тактиці - зруйнувати тили України та її економіку взимку 2027 року і чи збереже Європа спроможність підтримувати Україну у продовженні війни. Путін розраховує, що взимку доб’є енергетику, а в Європейському Союзі більше не буде єдності щодо продовження війни. Тому переговори йому потрібні для затягування часу, коли це стане реальністю.

 

Андрій Мартинов, експерт Інституту «Інтермаріум» з європейської та світової політики