Image
UA EN

Політична осінь канцлера Фрідріха Мерца. Вибори в Саксонії-Ангальт

6 вересня 2026 року відбулися вибори ландтагу землі Саксонія-Ангальт. Ця східнонімецька федеральна земля є специфічною, адже має демографічний дисбаланс: чоловіків більше ніж жінок. Вважається, що чоловіки частіше за жінок голосують за ультраправих. Також ця земля є найменшою за кількістю населення і найменш урбанізованою. Тому ті, хто бажає спростити аналіз, акцентують увагу на цих фактах.

Але феноменальний успіх «Альтернативи для Німеччини» насамперед пов'язаний із бажанням виборців проголосувати проти реформ федерального уряду (збільшення вартості медичної страховки та зменшення обсягу страхових медичних послуг, скорочення соціальних виплат німецьким безробітним, реальна загроза банкрутства провідних німецьких автомобільних концернів, суперечливість політики щодо мігрантів). Партія «Альтернатива для Німеччини» майже рік безперервно вела виборчу кампанію у цій землі, тому не дивним є її успіх. Партія майже вдвічі перевищила результат християнських демократів. Від проходження в ландтаг соціал-демократів і зелених залежало вирішення питання, чи буде партія «Альтернатива для Німеччини» самостійно керувати цією землею. Ліві радикали погрожували масовими протестами проти перемоги «Альтернативи для Німеччини».

Насправді існують чимало сценаріїв, коли партія переможець не зможе швидко прийти до влади. Нормативні документи цієї федеральної землі не визначають конкретного часового періоду, коли влада має перейти до партії, яка перемогла на чергових виборах. Цей час можна було використати для консолідації, аби не допустити приходу партії «Альтернатива для Німеччини» до влади. Але запобіжні механізми цьому вже перебувають під великим тиском.

«Альтернатива для Німеччини» розраховувала, що впевнена перемога в Саксонії-Ангальт, переконливі результати на виборах у Мекленбурзі Передній Померанії і Берліні матимуть безпосередній вплив на федеральну політику. Великою є вірогідність того, що східнонімецькі партійні осередки християнських демократів і соціал-демократів змусять федеральні партійні структури переглянути стратегію правлячої «великої коаліції». У кращому для «Альтернативи для Німеччини» результаті можливим є розпад коаліції і відставка канцлера Ф. Мерца. В такому випадку, якщо не буде можливості змінити кадри на чолі правлячої коаліції, вірогідними можуть бути дострокові вибори федерального бундестагу. Оскільки «Альтернатива для Німеччини» зараз є першою і на федеральному рівні, партія може розраховувати на перемогу.

Цей сценарій може не спрацювати, адже принаймні до чергових виборів президента, які заплановані на 20 січня 2027 року, чинний президент Франк-Вальтер Штайнмайєр навряд чи нелояльно поставиться до нинішньої «великої коаліції». Тому подальше розгортання внутрішньополітичної кризи в Німеччині залежить від результату виборів ландтагу Мекленбургу Передньої Померанії і Берліну, які заплановані на 20 вересня. У Мекленбурзі є шанси на «велику коаліцію» християнських демократів і соціал-демократів проти «Альтернативи для Німеччини». У Берліні існує ймовірність того, що переможуть ліві.

Однак актуальна внутрішньополітична ситуація в Німеччині свідчить, що політичний центр розмитий, а крайні ліві і правий політичні фланги суттєво посилюються. Наслідком цього є послаблення «великої коаліції» на федеральному рівні. Це може послабити німецьку допомогу Україні. Адже розрекламованими тезами програми «Альтернативи для Німеччини» є відмова у допомозі Україні та проведення референдуму щодо виходу Німеччини з Європейського Союзу. Немає чітких соціологічних даних, скільки саме виборців «Альтернативи для Німеччини» насправді читали програму партії, або голосували за неї «на зло» неефективним правлячим елітам. У будь-якому випадку осінь 2026 року буде надзвичайно складною для канцлера Ф. Мерца, адже реалістичними є сценарії його відставки. Це мотивує росіян до активізації «гібридної війни» проти Німеччини. Адже дестабілізація Німеччини як головного європейського спонсора України цілком відповідає російським інтересам.

 

Андрій Мартинов, експерт Інституту «Інтермаріум» з європейської та світової політики