Image
UA EN

Складна трансформація НАТО 3.0. Підсумки саміту в Анкарі

В 2025 р. НАТО пережило екзистенційну кризу, зважаючи на вимогу президента Д.Трампа передати США Гренландію. Однак війна 28 лютого 2026 р. Ізраїлю і США проти Ірану повернула для США значення підтримки Європи. Трамп запам’ятав, як йому у розблокуванні Ормузької протоки «не допомогли» Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія, Німеччина. Показово, що у заключний день роботи саміту 8 липня Трамп відновив бомбування Ірану, аби зайвий раз нагадати, хто в домі господар.

36-й саміт НАТО 7-8 липня 2026 р. у Анкарі засвідчив подальшу трансформацію «класичного» НАТО на Північноатлантичний альянс 3.0. Хронологічно «НАТО 1.0» існувало від часу створення 1949 р. і до розпаду СРСР в 1991 році. Після формального завершення «холодної війни» існувало «НАТО 2.0», яке визнавало домінування США в процесі трансформації євроатлантичного, європейського і глобального середовища безпеки.

Після початку російської агресії проти України в 2014 р. дедалі частіше вели мову про тенденції формування багатополярного світу, що знову змінює роль НАТО. Господарка саміту Туреччина наголошувала, що мова має йти не тільки про класичну євроатлантичну безпеку, не менший вплив на неї має безпека на Близькому Сході та Індійсько-Тихоокеанському регіоні.

Додатковим свідченням потреби подальшої трансформації НАТО стала російська війна проти України. Наприклад, Італія в Анкарі скептично ставилася до гарантій фінансування війни в Україні до кінця 2027 р., що нібито заважало досягнути миру раніше. Генеральний секретар НАТО М. Рютте нагадав, що країни-члени НАТО взяли конкретні зобов’язання до 2035 р. збільшити військові видатки до 5% ВВП. Туреччина сподівалась отримати американські винищувачі «F-35», що блокувала попередня адміністрація Дж. Байдена, яка наголошувала, що Туреччина спочатку має відмовитися від російських систем протиракетної оборони «С-400». В свою чергу США не були готові відмовитись від своєї монополії на виробництво ракет PAC3 для систем ППО «Patriot», які здатні збивати балістичні ракети.

Непросто відбувається поділ жирного «пирога» замовлень на переозброєння європейських держав НАТО. Європейські країни намагаються віддати більшість контрактів своїм корпораціям, Трамп вимагає вагомої частки для американського військово-промислового комплексу.

Отже, процес трансформації НАТО триватиме. Він є непростим процесом, зважаючи на специфічне ставлення до Альянсу 47-го президента США Д. Трампа. Але це не єдина проблема. Наприклад, грецького прем’єр-міністра на саміті в Анкарі зустріли маршем турецької перемоги в грецько-турецькій війні 1918-1922 років. Тобто НАТО доводиться посилювати внутрішню дипломатію, спільне відчуття відповідальності за глобальну безпеку, аби спочатку створити надійне внутрішнє середовище безпеки, перш ніж вирішувати проблеми глобальної безпеки.

 

Андрій Мартинов, експерт Інституту «Інтермаріум» з європейської та світової політики