Кілька тижнів бомбардувань погіршили й без того складне економічне становище Ірану, підвищивши ризик того, що навіть після завершення бойових дій наслідки відчуватимуться ще тривалий час. Водночас Ісламська Республіка, схоже, поки витримує протистояння в Перській затоці, попри американську морську блокаду, яка фактично перекрила експорт енергоносіїв, пише Reuters.

Керівництво Ірану, ймовірно, розраховує на триваліше протистояння, ніж припускають економісти та західні уряди, зазначила Санам Вакіль із Chatham House: «Їм властиво активно застосовувати репресивні методи. Вони розраховують на те, що населення витрачатиме свої заощадження».

Вакіль очікує падіння ВВП Ірану на двозначний відсоток у цьому році. Ріал, який у 2025 році знецінився на 70%, посиливши інфляцію та ставши одним із чинників масових протестів у січні, за останні дні подешевшав ще на 15%. Водночас навіть після стабілізації в березні іранська валюта залишається лише трохи нижчою за довоєнний рівень.

Інших явних ознак фінансового стресу поки небагато, пише Reuters. Влада не запроваджувала обмежень на зняття коштів із банківських рахунків, не вдавалася до нормування пального чи основних продуктів харчування і не затримувала виплату державних зарплат. Полиці супермаркетів не порожні, офіси й банки продовжують роботу. Дані судноплавства за період із 13 по 25 квітня показали, що в Індійський океан відправлялося не більше 300 тис. барелів нафти на добу з понад 1 млн барелів на добу, завантажених на танкери за цей час.

Високопоставлене джерело в центральному банку Ірану повідомило Reuters, що країна має значні запаси золота, які за потреби можуть бути використані.