Африканський корпус Росії, сформований Міністерством оборони на базі найманців ПВК «Вагнер», за 10 днів залишив три міста в Малі, де Росія підтримує хунту президента Ассімі Гоїти. Проводячи в Африці «антиколоніальну» політику з метою витіснення західних країн і підтримуючи військові режими, Росія виявилася неспроможною самостійно протистояти джихадистам.

Солдати Африканського корпусу та армії Малі почали залишати базу в місті Агельхок, повідомляє Le Monde з посиланням на джерела серед французьких військових і повстанців. Це вже третє місто на півночі країни, яке залишили російські військові після того, як масштабний наступ розпочали об’єднані угруповання сепаратистів-туарегів (ALF) і джихадистів JNIM — місцевого осередку «Аль-Каїди». 26 квітня Африканський корпус здав місто Кідаль, а 1 травня відступив із Тессаліта, що має стратегічне розташування.

До 25 квітня, коли сепаратисти й джихадисти перейшли в наступ у кількох регіонах і підірвали міністра оборони Малі, в Агельхоку перебувало близько 100 російських і 400 малійських військових. 4 травня, за даними військових джерел і повстанців, щонайменше 30 транспортних засобів залишили базу в Агельхоку, щоб приєднатися до контингенту, раніше виведеного з Тессаліта.

Російські війська вийшли з Кідаля під глузливі вигуки повстанців, а потім змогли непомітно залишити Тессаліт, пише Le Monde. Як повідомив виданню представник ALF, очікується їхній повний вихід і з Агельхока. За його словами, офіцери Африканського корпусу перебувають у постійному контакті з повстанцями: «Вони повідомляють нам, що збираються йти, але їм потрібно ще трохи часу, щоб зібрати своє спорядження».

Ассімі Гоїта прийшов до влади внаслідок двох військових переворотів у 2020 та 2021 роках. Після того як він став тимчасовим президентом Малі на п’ятирічний перехідний період, цей термін було продовжено на невизначений час. Французький контингент чисельністю понад 5 тисяч осіб після перевороту та масових демонстрацій був виведений із Малі, а Гоїта почав активно співпрацювати з Росією. Військову допомогу йому спочатку надавали вагнерівці, а згодом — Африканський корпус.

Пропозиція Кремля для таких країн, як Малі, Буркіна-Фасо, Нігер і Центральноафриканська Республіка, базувалася на трьох складових, пише у колонці для The Washington Post наукова співробітниця вашингтонського Інституту Гадсона Зінеб Рібу: захист режиму, територіальний контроль і військова компетентність. Усе це починає руйнуватися, констатує Рібу.