- Новини та події
- Перегляди: 932
Західні санкції, уповільнення економіки та високі відсоткові ставки за кредитами занурили російську металургію в найглибшу кризу з початку 2000-х років.
За підсумками 2025 року виплавка сталі в Росії скоротилася до 67 млн тонн — це найнижчий показник за останні 15 років, повідомляє РБК із посиланням на дані «Корпорації Чермет». Порівняно з довоєнним 2021 роком російські металурги втратили 12% виробництва, або близько 9 млн тонн сталі на рік.
Негативна тенденція посилилася й у 2026 році. У першому кварталі, попри замовлення з боку оборонної промисловості, виробництво сталі скоротилося ще на 10,4% — до 15,6 млн тонн.
«На ринок металу тиснуть два ключові чинники. По-перше, скорочення попиту всередині країни в металомістких галузях — будівництві, машинобудуванні, нафтогазовому секторі, суднобудуванні, виробництві сільськогосподарської техніки та залізничних вагонів. По-друге, закриття більшості експортних ринків», — заявив старший віцепрезидент Промислово-металургійного холдингу Олексій Паршуков.
За його словами, внутрішнє споживання сталі у 2025 році впало на 14%, а в першому кварталі 2026 року — ще на 15%. Водночас через санкції російську металопродукцію практично перестали закуповувати країни Європейського Союзу, Велика Британія, США, Канада, Японія та низка інших держав.
Кризові явища вже позначилися на фінансових результатах найбільших підприємств галузі. Магнітогорський металургійний комбінат завершив 2025 рік із чистим збитком у 14,9 млрд рублів. Прибуток «Сєвєрсталі» скоротився у п’ять разів, а грошовий потік компанії став від’ємним — відтік коштів перевищив надходження на 30,5 млрд рублів.
Щоб скоротити витрати, «Сєвєрсталь» урізала ремонтний фонд на 15% і зменшила капітальні інвестиції на 24%. Своєю чергою Магнітогорський металургійний комбінат знизив завантаження виробничих потужностей до 60% та оголосив про скорочення 10% управлінського персоналу.
Аналітики попереджають, що криза в російській металургії може тривати ще кілька років. За оцінкою аналітика БКС Кирила Чуйка, без масштабної державної підтримки галузь ризикує повернутися до стану, характерного для початку 2000-х років.