«Графік» загострення напруги у зонах конфліктів у регіоні Міжмор’я

Динамічна зміна співвідношення сил на міжнародній арені впливає на розмороження застарілих міждержавних і внутрішньодержавних конфліктів у регіоні Міжмор’я. Одночасно спостерігаємо за декількома потенційними гібридними конфліктами, які мають своєрідний графік загострення напруги у зонах конфліктів.       

На Балканах Китай і РФ роблять ставку на Сербію. Візит на початку травня 2024 р. китайського голови Сі Цзінпіна в Белград позначився підписанням п’ятьох десятків угод про співпрацю. Зокрема, Китай будуватиме швидкісну залізну дорогу між Белградом і Будапештом, консолідуючи свій вплив у Центральній Європі. Після цього союзник путінського режиму керівник боснійських сербів Мілорад Додік анонсував до сербського свята Відовдан 28 червня проголосити незалежність від Боснії і Герцеговини. Якщо це відбудеться, тоді на Балканах може з’явитися додаткова зона напруги зразка Косово, де не регулярно загострюється питання функціонування сербських муніципалітетів. Фактично Кремль дуже активно розігрує сербську карту, аби відволікти увагу Європейського Союзу від України та потенційної зони напруги в країнах Балтії.

Замах 15 травня 2024 р. на прем’єр-міністра Словаччини Р. Фіцо поставив питання про можливість потенційного відродження нової ультраконсервативної «Австро-Угорської імперії», зважаючи на спорідненість політичних поглядів Вучича, Орбана, Фіцо та австрійської «Партії свободи».

Ще одна балканська проблема пов’язана з перемогою на виборах в Республіці Північна Македонія націоналістів партії «Внутрішня македонська організація – демократична партія за македонську єдність». Переможці виступають за скасування погодженої з Грецією нової назви країни «Республіка Північна Македонія», що відкрило шлях до вступу Македонії в НАТО та дало можливість активізувати переговори про вступ в ЄС. Названа партія також виступає за денонсацію договору про співпрацю з Болгарією. Тож Балкани знову стають зоною гострих конфліктів.

Напруженою обіцяє бути президентська і парламентська кампанія до жовтневих виборів в Молдові. Росія намагається розіграти карту не тільки Придністров’я, а й Гагаузії. Ілан Шор намагається фінансово підтримати проросійські настрої у Молдові й Гагаузії, аби виключити запланований на грудень початок офіційних переговорів про вступ Молдови в ЄС.

Також у жовтні 2024 р. мають відбутися вибори в Грузії, де посилюється напруга внаслідок прийняття закону про іноземних агентів. Правляча партія «Грузинська мрія» проросійського олігарха Б. Іванішвілі розраховує на розкол опозиційних сил, що може завадити їм взяти реванш.

Мозаїку кавказьких конфліктів доповнює неврегульована проблема демаркації кордону Азербайджану і Вірменії. Зважаючи на близькі відносини Вірменії з Францією, Азербайджан вітав заворушення проти французів у Новій Каледонії, де залягають 25% світових запасів нікелю.

Загибель 19 травня президента Ірану І. Раїсі також ставить питання гіпотетичної дестабілізації становища в Ірані, де на 28 червня призначені дострокові вибори президента. Інцидент із гелікоптером передував переговорам Раїсі в Азербайджані, де Іран демонстрував неготовність прийняти наміри Туреччини та Азербайджану «пробити» Зангезурський коридор від прикордонної з Туреччиною Нахічевані до Каспійського моря, що має дати імпульс розвитку «туранського проекту».

Також невизначеності ситуації в регіоні Міжмор’я додає початок виборчої кампанії до дострокових виборів палати громад британського парламенту, які призначені на 4 липня 2024 року. Адже за правління в 2016-2024 рр. консервативної партії Британія була промоутером консолідації держав регіону Міжмор’я. Тепер мінімум днів на сто до формування нового британського уряду Лондону буде не до інспірації військово-політичних, дипломатичних та інших процесів у регіоні Міжмор’я.

За цих обставин російська стратегія гібридної війни проти Заходу поширюється і на Центральну Азію, яку ще З. Бжезинський вважав «євразійськими Балканами». Показово, що під час візиту Путіна в Китай в Казахстані росіяни викрали дезертира зі своєї армії, який з 2023 р. жив в Астані. Соціальна напруга у Киргизстані проявилася у заворушеннях, приводом для яких стали пакистанські гастарбайтери. Глибину залучення Узбекистану до поділу праці з російським військово-промисловим комплексом продемонстрував візит Путіна 26-27 травня в Ташкент.

Від Балкан через Чорноморсько-Каспійський регіон до Центральної Азії має «пояс нестабільності». На Балканах РФ зацікавлена в максимальній дестабілізації навіть з можливим збройним загостренням, так само Кремль бажає, аби ситуація розвивалася в Молдові. Натомість в Грузії РФ зацікавлена в «замороженні» конфліктної ситуації, аби зберегти свій вплив на Тбілісі. Так само РФ зацікавлена в демонстрації свого впливу на центрально-азійські країни та збереженні там статус-кво. Інша справа, наскільки можливо керувати хаосом, коли у взаємозалежних складових субрегіону скоріше діятиме ефект доміно. Принаймні часова синхронізація загострення кризових процесів може сприяти проявам своєрідного синергетичного ефект, коли одна кризова ситуація підживлює та активізує типологічно споріднені конфлікти.

 

Андрій Мартинов – експерт Інституту «Інтермаріум»

 

Популярні теги

Інститут Інтермаріум Концепція Інтермаріуму Діяльність Інституту Склад Інституту Статті Новини Зворотній зв'язок Аналітична кафедра Аналітика Події Контакти
© 2024 Інститут «Інтермаріум»‎. Всі права захищені