Візит кремлівського диктатора до білоруського колеги 26-27 травня 2024 року відбувся на фоні однобічної спроби російської сторони переглянути кордони на Балтійському морі. Це було зроблено відразу після використання засобів радіоелектронної боротьби для нейтралізації роботи радарів естонських аеропортів, що відбулося на початку травня. Також були пересунуті річкові прикордонні бони на річці Нарва, яка ділить на естонську та російську частини місто Нарва – російський Івангород.
Час цих провокацій співпав із фінішною прямою виборчих перегонів до Європейського парламенту. У 27 країнах Євросоюзу нових депутатів вищого законодавчого органу Євросоюзу обирають 6-9 червня 2024 року. Дії росіян на Балтиці стали приводом для пожвавлення дебатів щодо створення європейської армії. Також Греція і Польща запропонували активізувати вирішення питання про створення європейської системи протиракетної оборони. Але Естонія, Литва і Латвія залишаються мішенню для російських гібридних провокацій. Польща оголосила про розкриття мережі російських диверсантів, які готували теракти на військових об’єктах країни.
Здається, Кремль прагне показати неспроможність європейських країн НАТО за умов президентської виборчої кампанії в США та виборчої кампанії до оголошених на 4 липня 2024 року виборів палати громад британського парламенту самостійно захиститись від російських загроз. Додатковим фактором, який мотивує Кремль до цих провокацій є підготовка до «саміту миру», запланованому на 15-16 червня 2024 року на швейцарському курорті Бургеншток.
РФ прагне показати готовність перехопити порядок денний, показати неможливість вирішення питань безпеки без російських забаганок щодо створення «зон особливих інтересів». Нахабності діям Кремля додає явна неготовність Німеччини і Франції реально перебрати на себе відповідальність за європейську безпеку. В другій декаді травня міністр оборони ФРН Борис Пісторіус інспектував сили бундесверу у Латвії та Литві, але їхнє розгортання відбувається надто повільно. Натомість Іноземний легіон Франції несподівано був задіяний у Новій Каледонії у спробі відновити там громадський порядок після масових заворушень. Франція поки що «розривається» між заморськими зобов’язаннями та потребою нести більшу відповідальність за європейську безпеку. У ці геополітичні ігри включився також Китай, який проводить чергові військові навчання у берегів Тайваню. Сенатор республіканець Тед Круз піддав обструкції курс адміністрації Байдена, зовнішня політика якого привела до одночасного залучення Сполучених Штатів у російсько-українську війну та у війну Ізраїлю в секторі Газа.
Велика кількість різноманітних «гарячих точок», які відволікають увагу світових гравців від регіону Міжмор’я, додатково мотивує Кремль до нових провокацій з метою зміни політичного контексту війни проти України. Росіяни прагнуть показати вразливість європейської оборони, зокрема, на Балтиці, попри вступ Швеції і Фінляндії в НАТО, аби змусити країни Євросоюзу скоротити допомогу Україні та зосередитись на захисті вразливостей власне Європи.
Андрій Мартинов – експерт Інституту «Інтермаріум»