6 травня 2025 року у німецькому бундестазі відбулися вибори федерального канцлера. Для обрання Фрідріха Мерца потрібно було 316 голосів з 621 зареєстрованих депутатів. Однак відкриття скриньок для голосування показало результат 310 голосів «за», при тому що коаліція християнських демократів, християнсько-соціального союзу і соціал-демократів має 328 голосів. Перші коментарі пояснили такий провал (вперше в історії ФРН з 1949 року канцлер не переміг у першому турі!) наявністю «дисидентів» в коаліції або прогулами депутатів. Обидва пояснення дуже неприємні. Демонструвати «дисидентство» немає логічних підстав, адже голосування таємне. Скоріше за все, відповідальність за провал голосування на керівнику фракції соціал-демократів Маттіасі Мірші, який не забезпечив партійної дисципліни. Найгірше, що цей результат голосування не на часі, зважаючи на проблеми, з якими зараз стикається німецька ліберальна демократія.
Можна казати, що за два тижні все можна буде вирішити. Дійсно, формально федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмайєр за конституцією дасть коаліції ще один шанс. Якщо в другому турі не буде обраний канцлер, тоді у третьому турі вистачить простої більшості голосів. Справжнім переможцем цього дня виглядала лідерка «Альтернативи для Німеччини» Аліса Вайдель, яка сяяла так, нібито вона обрана канцлером. Погано, що німецька демократія стає не прогнозованою в парламентських процедурах, які на перший погляд здавалися формальними. Це біг по граблях, коли здавалося, що уроки Веймарської республіки вивчені. На практиці бачимо, що не просто не все відбувається так, як планувалося, а все розвивається за законами Мерфі: якщо все може піти не так, як думали, так і піде.
Доповнено:
Ввечері 6 травня 2025 року з другої спроби Фрідріх Мерц був обраний федеральним канцлером. За це проголосували 325 депутатів бундестагу. Ще ніколи регламент бундестагу не був таким популярним документом, але його текст дав можливість для політичного маневру. Після короткої перерви, коли Мерц несподівано не добрав голосів, партійні фракції запропонували не відкладати голосування. «Ліва партія» наполягала на тому, аби не розхитувати парламентський човен і не доходити до крайнощів. Мерц не хотів зривати графік інвгурайціних поїздок канцлера. Адже 7 травня на нього чекали у Парижі, потім у Варшаві і Брюсселі. Якби Німеччина зависла з невизначеністю, це тільки зіграло би на користь європейським скептикам. 8 травня в бундестазі відбулися заходи до 80-річчя поразки нацизму. Зрештою, 9 травня День Європи. Тож щільний графік вимагав негайного рішення.
Але ранішній інцидент 6 травня 2025 дає підстави казати, як складно будуть прийматись рішення в правлячій коаліції. Партія «Альтернатива для Німеччини» сподівається, що «Brandmauer» (стіна проти пожежі) можна буде пропалити у багатьох місцях. Загроза ультраправого екстремізму волею-неволею консолідує німецьких парламентарів. Але важкий старт коаліції засвідчив, що працювати їй буде як ніколи важко.
Андрій Мартинов, експерт Інституту «Інтермаріум»