2 травня 2025 року «Федеральне відомство з охорони конституції», яке виконує функції захисту демократичного порядку, надало третій за кількістю депутатів бундестагу (154 з 600) партії «Альтернатива для Німеччини» (АдГ) федеральний статус «правих екстремістів». Відомство надало Конституційному суду ФРН компромат на членів згаданої партії на понад тисячі сторінок, який збирали з 2017 року. Але це рішення не означає «автоматичної» позасудової заборони легальної діяльності «АдГ». «Федеральне відомство з охорони конституції» завдяки цьому рішенню отримало ширші права для моніторингу політичної роботи «АдГ». Тим паче, що склад парламентської фракції партії є дуже специфічним. Майже третина депутатів бундестагу від «АдГ» має «стаж» молодіжного неонацистського активізму, як у східнонімецьких, так і західнонімецьких федеральних землях. Символом цього крила партії є Себастьян Хаке, який очолює «АдГ» в її електоральній цитаделі Тюрінгії. Скоріше за все, ретельний моніторинг дасть чимало нового матеріалу, який може розглядатись судом як підстава для заборони «АдГ». Але до цього дуже далеко. Наприклад, двадцять років триває процес заборони діяльності відверто неонацистської «Національно-демократичної партії Німеччини» і він досі не закінчився.
Вірогідно, статус «правих екстремістів» може загострити між фракційну боротьбу в «АдГ». Історично згадана партія складається з ідеологічно надто різних активістів. В 2013 році її створили європейські скептики вихідці з обох провідних партій ХДС і СДПН. На вибори бундестагу 2017 року партія вже йшла з «додатком» із ксенофобів, расистів і відвертих неонацистів. На вибори 2025 року ці фракції йшли, вирішуючи різні партійні задачі. Євроскептики на чолі з Алісою Вайдель грали роль «нормальних консерваторів», які відстоюють німецькі національні інтереси. Натомість неонацисти грали на бюргерських страхах терактів, нових хвиль біженців, емігрантів і так далі. Причому ці праві популісти принесли «АдГ» левову частку голосів. Рішення «Федерального відомства з охорони конституції» оголосити їх екстремістами прийнято на підставі того, що вони не хочуть грати за правилами демократії. «АдГ» фактично визнана расистською. Показовою стала реакція державного секретаря США М. Рубіо, який звинуватив Німеччину у нехтуванні демократією. Це засвідчує, що німецько-американські відносини опинились на найнижчому рівні з 1949 року. Хоча минуло сто днів другого президентського терміну Трампа, досі немає посла США в Берліні. Адміністрація Трампа розглядає саме «АдГ» як своїх ідеологічних побратимів у Німеччині. Тепер зрозуміло, що весь період президентства Трампа ця партія залишатиметься ізгоєм в німецькому політичному мейнстрімі. Трампістів дратує, що їхні німецькі союзники зіштовхнулись з такою ж проблемою, як і вони в США, з поки що ефективною правовою державою і судовою системою.
Російські партнери «АдГ» вважають, що правова маргіналізація «АдГ» поглибить кризу політичної системи ФРН. Це один із гіпотетичних сценаріїв, але не неминучий. Все залежить від спроможності коаліції ХДС-ХСС-СДПН на чолі з канцлером Фрідріхом Мерцем в 2025-2028 роках дати позитивний поштовх розвитку німецької економіки, проводити більш послідовну політику щодо мігрантів. Якщо буде успіх, потенціал для голосування протесту може бути меншин. Також не можна виключати того, що «Альтернатива для Німеччини» розколеться, як це було з «Лівою партією», з якої на початку 2024 року відколовся «Союз Сари Вагенкнехт». У підсумку електоральний потенціал цього політичного сектору зменшився, а «Союз Сари Вагенкнехт» так і не домігся представництва в бундестазі. Отже, правила гри зрозумілі. Далі кожен німецький політичний суб’єкт гратами за власною «партитурою».
Андрій Мартинов, експерт Інституту «Інтермаріум»