- Публікації
- Перегляди: 337
Завершився візит Д. Трампа в Китай. Попередній візит був в 2019 році і відтоді самітів не було. Нинішні переговори відкладалися внаслідок війни США з Іраном. Але масштаб китайсько-американських проблем вимагав негайного вирішення. Якщо порівняти китайську і американську заяви за результатами переговорів, можна побачити проблеми тлумачення результату переговорів. Ключовими темами переговорів були Тайвань, політичні та економічні проблеми, Іран, на залишок переговорів - російсько-українська війна. Трамп запросив Сі у вересні здійснити візит в США.
Китай відкрито заявив, що не потерпить збільшення масштабів продажу американської зброї Тайваню. Пекін підтвердив, що має намір повернути Тайвань мирними засобами. Наприкінці каденції Трампа очікують вибори президента Тайваню. Китай сподівається на перемогу партії «Гоміндан», яка не наполягає на проголошенні незалежності Тайваню. Фактично Трамп сподівається, що до кінця його правління не буде силового захоплення Тайваню. Показово, що цього разу політичні протиріччя не звучали надто гучно. Державний секретар Марко Рубіо мав заборону на в’їзд до Китаю за критику стану справ з правами людини в Сінцзяні. Але це не завадило державному секретарю цього разу бути в складі американської делегації.
Важливо для Трампа було почути заяву Сі, який підтвердив, що виступає проти набуття ядерної зброї іранським режимом. Сі обіцяв не продавати зброю Ірану. Трамп і Сі також виступили за відкриття Ормузької протоки. Інше питання, чи почує Іран сигнал із Пекіну, або діятиме на власний розсуд. Це залежить від співвідношення сил між цивільною і військовою гілками влади.
Найцікавіше завершилися китайсько-американські переговори щодо торгівлі. Трамп знову отримав підтвердження, що відмова від критики китайських автократів має прямий зиск. Сторони погодились припинити митні війни. США продали 200 літаків «Боїнг» китайцям. Також досягнуто домовленості щодо продажу американського «заліза», необхідного для функціонування штучного інтелекту. США ввели обмеження на потужність цього «заліза», аби Китай не мав нагоди створити власний «абсолютно незалежний» штучний інтелект. Це дасть можливість дещо скоротити американський дефіцит в балансі торгівлі з Китаєм.
На жаль, російсько-українська війна явно не була пріоритетом на переговорах Трампа і Сі. Формально вони у цьому питанні виступили за все хороше проти всього поганого. Трамп так і не спромігся «перетягнути» РФ на свою сторону проти Китаю. Цікаво, що 19-20 травня Пекін має відвідати російський диктатор. Головною темою візиту буде продовження договору про стратегічне співробітництво. Російська сторона пропонує Китаю укласти договір, аналогічний тому, який є між РФ і КНДР. Фактично Китай не зацікавлений у сприянні припиненню російської агресії проти України. Адже війна дає можливість продавати деталі для дронів обом ворогуючим сторонам та отримувати за демпінговими цінами сировину. Тому Сі готовий кредитувати путінський режим, аби такий стан тривав якомога довше. Візит в Пекін підтвердив, що Трамп не має важелів впливу на Сі, аби змінити цей став справ.
Андрій Мартинов, експерт Інституту «Інтермаріум» з європейської та світової політики



