Image
UA EN

Як дешева робоча сила руйнує економіку та суспільний добробут

Вже не перший рік поспіль українці чують та читають дві протилежні за змістом та сенсом гасла щодо ринку праці. З одного боку політики продовжують повторювати як мантру тезу про те, що «дешева та висококваліфікована робоча сила є конкурентною перевагою України». З іншого, що вітчизняний ринок праці «не виживе» без залучення мігрантів з Азії та Африки. Навіть цифри конкретні є – це щонайменше 300 тис. мігрантів щороку. Проте рівень зарплати в Україні як був до війни найнижчим в Європі, так і залишається на цій позиції «ТОП-1 ЗНИЗУ». Відповідно, якщо кого й можна буде залучити, то це – некваліфікована робоча сила: руки без мізків. Тож як вплинуть ці потенційні 300 000 мігрантів з Африки та Азії на економіку та суспільство? Відповідь на це питання давно існує. І вона точно не сподобається переважній більшості українців.

Найкраще цю ситуацію з наслідками залучення дешевої та некваліфікованої робочої сили з великою культурною дистанцією щодо місцевих мешканців описує ессе, яке з’явилось років 15 потому, за кілька років після піку світової економічної кризи 2007-2008 років. Спробую переказати її максимально близько до оригіналу, але перепрошую, якщо щось забув за цей час. Отже...

Якось в Техасі в маленькому містечку поблизу кордону з Мексикою демократи-бізнесмени вирішили збільшити свої статки шляхом скорочення витрат на зарплати найманим працівникам. Американці багато хотіли і на їх місце претендували нелегальні мігранти, що погоджувались працювати за значно менші кошти. Вирішили і зробили. Бо ж бізнесмени.

Американці, що втратили роботу, були змушені продати свої домівки, розірвати договори оренди та з'їхати в інші міста. Нерухомість в місті подешевшала. Ринок оренди - просів. Як наслідок, зросла вартість кредитів (бо застави стали менш коштувати) та... зросла злочинність, бо нелегали вирізнялися девіантної поведінкою і не дуже поважали закон.

Муніципалітет був вимушений підняти місцеві податки та залучити більше людей до Служби Шерифа. Втрати, що поніс бізнес через нову ситуацію було вирішено долати вже у традиційний спосіб, через звільнення «дорогих американців» та найм «дешевих» нелегальних мігрантів. З міста поїхала ще певна кількість звільнених. Нерухомість стала ще дешевшою, а оренда... та нащо вона нелегалам, коли можна заселятися у пусті будинки?

Ринок оренди майже зник. Водночас з'ясувалось, що «дешеві» нелегали не мають грошей, щоб купувати ті товари та послуги, які були по кишені «дорогим» американцям. Та й звички в них інші і харчові вподобання теж... Малий та середній бізнес (далі – МСБ) в місті почав банкрутувати через брак попиту з боку платоспроможних споживачів, бо тих стало набагато менше. І представники МСБ теж покинули місто у пошуках кращіх місць для ведення бізнесу.

На місце «дорого американського» МСБ прийшов «дешевий мексиканський», але податки він не платив, бо теж був нелегальним. А через брак робочих місць, що стало наслідком згортання легального бізнесу, молоді нелегальні мігранти поповнили лави криміналу. Робочі місця, переважно, залишились лише на промисловому виробництві, продукція якого продавалась поза межами міста, в окремих торгівельних точках, муніципалітеті та Службі Шерифа.

Оскільки злочинність продовжувала зростати (зарплати маленькі, брак робочих місць, поваги до законів немає, красиво жити - кортить), то незабаром виявилось, що Службу Шерифа потрібно збільшувати ще, але немає ні людей ні коштів на її утримання за високими стандартами (бо дорогі американці виїхали, як і бізнес, тож бюджет міста - скоротився). Тож і туди запросили мігрантів, домовившись із місцевою міграційної службою про «заплющення очей». Так у місті розквітла корупція та вулична злочинність, а «дешевий» мексиканський МСБ отримав «дах» від оновленої Служби Шерифа...

Це призвело до того, що в місті стало некомфортно жити і звідти виїхала вже третя хвиля «дорогих» американців, а ті, що залишились, були вимушені оселитися один поблизу одного і... опинилися в певному новітньому «гетто для богатих». Да, єдина нормальна школа залишилась в цьому гетто, бо бажання вчитися та опановувати науки в нелегалів е... не було. Та й коштів на утримання ще однієї муніципальної школи у міста не залишилось.

Ось так дешева робоча сила зруйнувала економіку та суспільний устрій малого техаського міста.

Якщо дехто вважає, що все це вигадки та «особливості американського способу життя та ведення бізнесу»… то незабаром матиме змогу впевнитися в універсальності моделі руйнації на власному досвіді, бо «дешеві робочі руки» (як панацея для українського ринку праці) все активніше пропагується і політиками і бізнесом…

 

Юрій Гаврилечко, експерт Інституту «Інтермаріум» з економічних та політичних питань