З початку осені 2025 року Пентагон концентрує військово-морські сили біля берегів Венесуели. Президент США Д. Трамп неодноразово наголошував, що венесуельський президент Ніколас Мадуро є організатором постачання наркотиків на територію США. Політичні гумористи шуткували з приводу того, що Нобелівську премію 2025 року отримала колишня лідерка венесуельської опозиції Марія Мачадо, аби стати максимально політично коректним наступником Мадуро. Вона навіть вибачилась перед Трампом, що отримала премію, а він ні. Але якщо серйозно, проти військової операції те, що Трамп переміг у 2024 року із гаслом, що він не розпочав жодної війни. Керівниця національної розвідки США Тулсі Габбард  невтомно нагадує, що адміністрація 47-го президента США відмовилась від зміни режимів за кордоном. Але «гібридність» політики Трампа обумовлена тим, що він не розрізняє задач внутрішньої  і зовнішньої політики. Симбіозом цих політик є проблема наркотрафіку і відродження доктрини Монро (1823) для Латинської Америки. В суспільний інформаційний простір запускаються теза про те, що пріоритетом для нинішньої адміністрації є створення умов для протидії наркотрафіку. У цьому контексті ведуть мову не тільки про ймовірні удари по Венесуелі, а й по Колумбії і навіть по Мексиці. Але треба враховувати одночасно чимало факторів, аби це стало можливим або неможливим. Президенту США Гаррі Трумену приписують фразу: знайдіть мені однорукого економіста. Адже всі експерти кажуть, з одного боку так, а з іншого боку інакше. Зважаючи на це, ми не можемо об’єктивно оцінити ментальний стан Трампа в процесі прийняття рішення щодо Венесуели.

Другий місяць в США немає державного бюджету, тобто уряд за умов шатдауну виконує тільки невідкладні функції. В жовтні зарплату військовим виплатили в тому числі за рахунок благодійних внесків з невідомих приватних джерел. А в Німеччині американським військовим на місцевих базах зарплату заплатив Берлін. Зважаючи на це, ніхто не має відповіді на питання щодо морально-психологічного стану американських військових у випадку справжньої війни.

Поки що американські військові у Карибському морі ведуть охоту на окремі суденця наркобаронів, але навряд чи вони готові до масштабної сухопутної військової операції у Венесуелі. Ще складніше вести мову про військову операцію проти мексиканських наркобаронів. Їхній військовий потенціал навіть потужніший за потенціал офіційної венесуельської армії. Військова операція проти Мадуро може бути важливою для демонстрації сили Трампа, зважаючи на перемогу пропалестинського активіста мусульманина соціаліста Захрана Мамдані на виборах мера Нью-Йорка.

Але контраргументи також пов’язані із зовнішньополітичними міркуваннями. Існують спекуляції на тему того, що Сі Цзінпін нібито попередив Трампа щодо недопустимості зміни прокитайського режиму Мадуро. Російські військово-транспортні літаки на фоні проведення в Пекіні чергового засідання російсько-китайської міжурядової комісії з питань співробітництва навідались у Каракас. Ми не знаємо, що вони туди привезли, аби вивезли. Але російські «яструби» вже загрожують американцям застосуванням ударних безпілотників по військовим базам у Карибському морі й навіть по Майямі. Путін давно шукає можливості надання ширшого контексту війні проти України. Тому «гібридна війна» проти США на території їхнього «заднього двору» може бути таким контекстом: ми здаємо вам Мадуро, ви здаєте нам Україну.

Зміна режиму у Венесуелі теоретично може бути фактором підсилення позицій Трампа у внутрішній і зовнішній політиці. Але відкритим є питання, що може бути візуальним свідченням перемоги у Венесуелі. Навряд чи це «чоботи американських військових на землі». Можливо, удари по венесуельським військовим базам, адже місцеві військові де-факто отримують прибутки під надання даху наркоторговцям, може бути сигналом для державного перевороту проти Мадуро. Але завжди є ризик того, що така операція може бути повторенням фіаско Кеннеді у бухті Качинос у спробі усунення від влади Кастро. Спостереження за діями цієї адміністрації США не дають підстав вважати її надто раціональною. Але вирішальним аргументом може бути фактор контролю за кріптовалютами, адже чималий кластер прибутків наркоторговці давно переводять у кріпту, а Трамп намагається контролювати ці потоки. Утім, попри це, 47-й президент США може грати у довгу, сподіваючись пересидіти Мадуро, підважуючи його позиції у Венесуелі. Тоді загроза військовою силою може бути тільки складовою системної психологічної війни.

Андрій Мартинов, експерт Інституту «Інтермаріум» з європейської та світової політики