Невизначеною залишається ситуація з переговорами США та Ірану щодо нової ядерної угоди. Перша така угода була укладена в 2015 році та передбачала міжнародний контроль за іранською атомною енергетикою. Але в 2018 році Трамп відкликав ту угоду, вимагаючи від Ірану відмовитись від збагачення урану, відмовитись від ракетної програми, відмовитись від своїх проксі-сил на Близькому Сході.

Ситуація змінилася в 2022 році, коли за посередництва Китаю Іран замирився із Саудівською Аравією. Ізраїль наніс суттєву поразку про іранському угрупованню «Хезболла» на Півдні Лівану, але досі ракети єменських хуситів «викають» сигнали повітряної тривоги в Ізраїлі. Трамп спробував бомбити хуситів, але в середині травня 2025 року напередодні свого візиту в Саудівську Аравію заявив про «перемогу» і припинив це. 28 травня 2025 р. делегація хуситів відвідала Москву у пошуку нових ресурсів для продовження війни. Ситуація є цікавою з точки зору російських ігор з Іраном та іранськими клієнтами хуситами. Об’єктивно Москва не зацікавлена в появі на нафтовому ринку додаткових обсягів іранської нафти. Саудівська Аравія від цієї перспективи також не в захваті. Ізраїль вимагає відмовитись від будь-яких переговорів з Іраном.

Саудити є ключовими інвесторами для Трампа. Але бізнес не любить не прогнозованих війн. Тому Трамп відновив переговори з Іраном щодо ядерної програми. США вимагають відмовитись від збагачення урану та купувати ядерне паливо для АЕС в Бушері у США. За згоду на це, США готові скасувати санкції, які з 2018 року стали ще збитковішими для Ірану. Росія не зацікавлена в появі на світовому ринку додаткових обсягів іранської нафти. Але Кремль тонко грає. Пропонує себе Трампу як «посередника» на іранських переговорах. Іран декларує готовність вивезти вже збагачений уран до РФ, звідки його можна отримати, якщо угода знову буде зірвана. Тому оптимальним для Кремля варіант це безкінечні переговори, коли немає удару США по Ірану та є санкції, які не виводять на світовий ринок додаткові обсяги нафти.

Водночас Кремль грає у свої ігри із ще одним союзником Ірану єменським угрупованням «Ансар Аллах», відомими як хусити. В Ємені з 2011 року триває громадянська війна. У березні 2015 – квітні 2022 року Саудівська Аравія намагалась силою замирити хуситів, але зазнала поразки. Восени 2023 року хусити почали атакувати у Баб-ель-Мандебській протоці, яке веде до Червоного моря і далі до Суецького каналу, торговельні кораблі. Це зіграло на руку Кремлю, позаяк відволікло увагу від підтримки України та змусило захищати Ізраїль. Росія продає хуситам зброю і продукти харчування, тобто фінансує війну та антизахідні настрої. Після втрати у грудні 2024 р. режиму Асада хусити залишаються важливим російським союзником на Близькому Сході. Поки що тенденції розвиваються таким чином, що російська верхівка має «меню» для дестабілізації Близького Сходу. Це тим більш пікантно, що водночас російські капітали використовують емірати Перської затоки як інструменти для обходження санкцій. Але війна як великий бізнес допускає й таке.

Андрій Мартинов, експерт Інституту «Інтермаріум»