13-14 лютого 2026 р. відбулася Мюнхенська конференція з питань міжнародної безпеки. Останніми роками ця подія була знаковою для європейської безпеки. Минулорічна конференція позначилась символічною промовою віце-президента США Дж. Венса, який наголосив на розбіжностях між консервативною Америкою та ліберальною Європою щодо міграційної політики, політичної коректності, ролі ООН у світовій політиці та ролі США в НАТО щодо забезпечення безпеки Європи.

На цьогорічній конференції виступив державний секретар США Марко Рубіо, якого «Франкфуртер альгемайне цайтунг» назвала дружнім американцем. Стрижнем промови була увага на реформування ООН. Трамп блокував американський внесок в бюджет ООН, що фактично паралізувало діяльність організації. Також проявились протиріччя між ЄС і США щодо оцінки потенціалу ініційованої Трампом «Ради миру» для сектору Газа, яка де-факто має замінити ООН.

Ще менше оптимізму було продемонстровано щодо потенціалу відновлення оборонних можливостей Європи. За рік, який минув після промови Венса, Європа не дуже успішно просунулась в розв’язанні проблеми посилення своїх військових можливостей. Було прийнято рішення про кредитування військово-промислового комплексу, але для відновлення промислового потенціалу та робітничої компетенції у виробництві конвенційних видів озброєнь потрібно значно більше часу. Супротив України російській агресії високою ціною дає Європі цей час.

Інше питання, наскільки ефективно Європа використовує цей час. Наприклад, проявили себе проблеми із комплектуванням німецького батальйону у Литві. Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус пропонував формувати цей підрозділ за рахунок добровольців. Але відчувається дефіцит рядових добровольців. Тож реалістичне ставлення до проблем оборони Європи стає більш домінуючим, але для ефективної відповіді на виклики безпеки не вистачає часу і ресурсів.

Андрій Мартинов, експерт Інституту «Інтермаріум» з європейської та світової політики