Рік Змії був своєрідним «роком революцій». Події 2025 року і перших тижнів 2026-го (аж до 17 лютого) значною мірою підтвердили цю характеристику. Йдеться не лише про революції у класичному значенні, а насамперед про глибокі геополітичні, безпекові та внутрішньополітичні злами, що змінюють усталені правила гри.

1) Дональд Трамп спровокував геополітичну революцію. Фактично відбулася зміна характеру нової двополярності та її закріплення у відносинах між США та КНР. Тотальна торговельна війна Трампа проти багатьох держав світу прискорила процес посилення китайського лідерства і впливу у світі. Сформувався неформальний антиамериканський альянс на чолі з Китаєм. Результат — нічия і закріплення нового паритету.

Глобальний відступ Америки з Євразії, Індо-Тихоокеанського регіону, Африки.

Капітуляція Трампа (США) перед Володимир Путіним на умовах ультиматуму, який був вручений у Кремлі особисто спецпредставниці Держдепу К. Донфрід 15 грудня 2021 року. Путін демонструє силу, зверхність і зневагу у питаннях Європи, Венесуели, Ірану, Близького Сходу.

Трамп виявився слабким лідером. Він безсилий проти Китаю та Росії. Він розуміє, що у протистоянні з цими двома не зможе виглядати сильним лідером «великої держави» США, не покаже обіцяної виборцям «величі». Тому Трамп — за переговори з Путіним, за капітуляцію України, тікає з Європи, виступає за бізнес із Росією, уникає ескалацій у відносинах з Китаєм.

Щоб показати відродження величі та особисте сильне лідерство, Трамп демонструє силу Америки лише щодо держав, які є значно слабшими у військовому та економічному сенсах: Ірану, Венесуели, Індії, Данії, України тощо. Погрожує, тисне, вимагає.

2) Певна революція у внутрішній та зовнішній політиці США розпочалася, але не завершилася. Трамп знищує світовий порядок, заснований на цінностях і правилах. Він та його оточення заявляють, що США — «велика держава», тому має право тиснути на інших, вимагати території, диктувати умови, бомбардувати тощо.

Марко Рубіо під час Мюнхенської конференції заявив, що важливішими є «національні інтереси», а не світовий порядок, який існував в останні десятиліття.

Культ особистості Трампа. Політична еліта США виявилася «імпотентною», тому що в її середовищі не знайшлося достойного опонента Трампу перед виборами — немає його й зараз. У середовищі Республіканської партії всі займаються пристосуванством, підлаштовуються під політичні примхи Трампа. Американський політичний клас виявився нездатним породжувати опозиційних лідерів.

3) Революційні зміни у сфері безпеки Європи. Революційні зміни у сфері безпеки Європи означають формування нового безпекового контуру. США тікають з Євразії, у тому числі з Європи, щоб уникнути зіткнення з Путіним і щоб ніхто не побачив безпорадність Трампа. Тому лунають заяви про загрозу ядерної війни та необхідність «порятунку» від неї.

США руйнують НАТО, трансатлантичне партнерство, розхитують Європейський Союз, європейську солідарність.

Трамп і Путін — окремо, але фактично спільно — проти Європи та України. Атакують одночасно з різних боків, хоч і з різними виправданнями. «Холодна війна» США проти Європи.

4) Революційні зміни в Україні. Під тиском Путіна та української опозиції, який реалізується через Трампа, державне керівництво України погодилося з ідеєю проведення президентських виборів у найближчі місяці. Так званий «Міндічгейт» завдав суттєвого удару по українській владі, спровокував масштабні кадрові зміни та реформи, у тому числі — у військовій сфері. Криза управління в Україні стала реальністю, але не передреволюційною. Одночасно через політику Трампа для України погіршилася міжнародно-політична ситуація.

5) Революційні процеси в Росії не визріли завдяки тоталітарному контролю з боку Кремля. Однак війна поступово, без зупину і гальмувань, погіршує ситуацію в Росії та для Росії. Путін усвідомлює, що процеси переходять у небезпечну для нього фазу, тому намагається за допомогою Трампа отримати для себе проміжну перемогу над Україною.

6) Революційні процеси в Ірані. Загострення кризи внаслідок спільних ударів США та Ізраїлю, а також внаслідок американських санкцій.

7) США зрадили своїх союзників у Східній Азії — Японію, Південну Корею, Тайвань.

8) США зрадили своїх вірних союзників — курдів у Сирії та Іраку. Це вже третя зрада у XXI столітті. Трампова зрада — найбільш гірка.

Власне, Рік Змії, який минув, можна назвати роком революції Трампа. Розпочався він фактично з його інавгурації 20 січня 2025 року, а за східним календарем — 29 січня.

Володимир Воля, координатор зі стратегічних досліджень Інституту «Інтермаріум»