Парламентські вибори в Угорщині, які відбулися 12 квітня 2026 року, закінчились сенсаційною поразкою партії «Фідес», яка керувала країною десять років. Головним фактором виборів стала висока явка виборців, яка перекреслила будь-які попередні прогнози. Опозиційна партія «Тиса» спромоглася не лише мобілізувати свій електорат у столиці та містах країни, а й абсолютно несподівано переграла Орбана «на його полі» в провінції.

Якщо Орбан вів кампанію на темі протидії Україні, то партія «Тиса» пріоритетними питаннями зробила соціально-економічні проблеми країни. Вибудовуючи авторитарну систему, Орбан позбавив незалежності судову систему країни. Це стало приводом для запровадження санкцій ЄС ще до російсько-української війни. Внаслідок цього економіка Угорщини з 2022 року перебуває в стагнації.

Відчувши це, партія «Тиса» запропонувала скасувати податок на додану вартість на медикаменти та продукти харчування, а також на добрива і паливо, що важливо для провінції, яка досі традиційного голосувала за «Фідес». Компенсувати для бюджету ці обіцянки «Тиса» пропонує за рахунок розблокування субсидій Євросоюзу для Угорщини. Лідер партії, яка перемогла Петер Мадяр накреслив перші кроки при владі. У внутрішній політиці пропонується змінити конституцію, що можна зробити, адже партія «Тиса» отримала конституційну більшість. Зокрема, пропонується зафіксувати в конституції положення про обмеження восьми роками перебування на посаді прем’єр-міністра. Орбан двічі перевищив цей ліміт, тому якщо поправка буде внесена, на цьому його політична кар’єра закінчиться.

Але чи буде цього досить для того, аби покінчити з «орбанізмом», тобто політичною «машиною», яку Орбан створив за 16 років. З ідеологічної точки зору партія «Тиса» близька до тренду правого популізму. Це за польською аналогією скоріше «Право і справедливість», а не ліберали. Тобто є всі шанси, що «орбанізм» без Орбана збережеться.

Та чи стосується це і зовнішньої політики Угорщини? Формально Мадяр заявляє, що Угорщина повертається до конструктивної взаємодії з Європейським Союзом. Однак Угорщина не збирається відкривати двері ЄС для України, але й обіцяє не блокувати виділення 90 мільярдів євро кредиту. Також Угорщина декларує намір продовжити купувати російську нафту, що знову актуалізує питання роботи нафтопроводу «Дружба». Адже отримувати нафту через порти Хорватії дорожче. Перші візити в статусі прем’єр-міністра, який Мадяр здобуде після першого засідання нового складу парламенту 7 травня, він анонсував до Варшави і Відня. Тобто рано ще «ховати» аватар «Австро-Угорської імперії».

Чи відродиться Вишеградська четвірка? Ідеологічно близькими до Мадяра є польський президент Навроцький, словацький прем’єр-міністр Фіцо і чеський прем’єр-міністр Бабіш. Але відкритим є питання, чи готовий той же Фіцо далі проводити в ЄС «курс Обрана без Орбана», аби займе більш прагматичну позицію. Це буде залежати від стану економіки ЄС в умовах поглиблення світової енергетичної кризи. Мадяр заявив, що першим не збирається телефонувати ні Путіну, ні Трампу.

Цікаво, що адміністрація Трампа зробила вигляд, що поразка «головного трампіста» Європи Орбана, якого особисто підтримували держсекретар Рубіо і віце-президент Венс. Російська влада повернулась до визначення Угорщини як «ворожої держави», а білоруський автократ Лукашенко формально встиг привітати Орбана, тоді як Кремль «промовчав». Зрештою, найближчими місяцями побачимо, що переможе у процесі визначення курсу уряду Мадяра: інтереси або цінності. Поки що здається, що інтереси.

Андрій Мартинов, експерт Інституту «Інтермаріум» з європейської та світової політики