Азербайджан безпосередньо постачає природний газ до восьми держав-членів сучасної Ініціативи трьох морів («Тримор’я», Intermarium): Болгарії, Румунії, Угорщини, Словаччини, Словенії, Хорватії, Австрії та Німеччини (яка приєдналася до постачань на початку 2026 року та має статус партнера об’єднання).

Маршрути та проєкти співпраці

Південний газовий коридор (ПГК). Постачання здійснюються системою газопроводів через Туреччину та Грецію, включно з міждержавними інтерконекторами між європейськими країнами.

Ініціатива «Кільце солідарності» (Solidarity Ring). Болгарія, Румунія, Угорщина та Словаччина модернізували свої газотранспортні мережі для транзиту додаткових обсягів азербайджанського газу вглиб Центральної Європи. Чехія, ще один учасник «Тримор’я», веде активні переговори щодо початку закупівель азербайджанського газу.

Перспективи розвитку відносин між Азербайджаном і державами «Інтермаріуму» (сучасної Ініціативи трьох морів) оцінюються як надзвичайно високі та стратегічно важливі. Офіційний Баку вже виступає де-факто партнером об’єднання, що підтвердила участь азербайджанської делегації у ювілейному Х Саміті Ініціативи трьох морів у Загребі 24–25 березня 2026 року як спеціального гостя.

Відносини розвиваються за трьома ключовими стратегічними напрямами.

1. Енергетична безпека та «зелений перехід»

Азербайджан поступово трансформується з традиційного експортера викопного палива на одного з ключових партнерів Європи у сфері відновлюваної енергетики.

«Зелений енергетичний коридор» (Caspian–Black Sea–Europe). Флагманський проєкт прокладання підводного електричного кабелю потужністю до 4 ГВт дном Чорного моря має з’єднати Азербайджан, Грузію, Румунію, Угорщину та Болгарію. Проєкт отримав від Європейського Союзу статус проєкту взаємного інтересу (PMI), що гарантує йому фінансову підтримку.

Збільшення газових поставок. Розширення Південного газового коридору дає змогу нарощувати обсяги транспортування азербайджанського газу через механізм «Кільця солідарності» до держав Центральної Європи.

2. Транспорт і логістика (вісь Схід — Захід)

Інфраструктура країн «Тримор’я», яка традиційно була зорієнтована за напрямком Північ — Південь, дедалі активніше інтегрується з азербайджанськими транзитними маршрутами.

Серединний коридор (Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут, ТМТМ). Країни Балтії, Польща та Румунія зацікавлені в розвитку цього маршруту як безпечного сухопутного шляху доставки вантажів з Китаю та Центральної Азії до Європи в обхід Росії.

Маршрут «Каспійське море — Чорне море». Мультимодальний транспортний коридор, який розвивають Азербайджан, Грузія, Румунія та Туркменістан, має поєднати порти Каспійського моря безпосередньо з європейською логістичною мережею держав Міжмор’я.

3. Геополітичне зближення

Співпраця Баку та країн Міжмор’я є взаємовигідною і в політичному вимірі.

Баланс сил. Для держав Центральної та Східної Європи Азербайджан виступає надійним суверенним партнером, який сприяє зміцненню їхньої енергетичної та ресурсної незалежності від зовнішнього тиску.

Дипломатичний міст. Через такі країни, як Румунія, Угорщина та Болгарія, які традиційно підтримують тісні дружні зв’язки з Баку, Азербайджан ефективно просуває свої економічні інтереси на загальноєвропейському рівні.

Важливою віхою став Парламентський саміт Ініціативи трьох морів (сучасного геополітичного втілення концепції Міжмор’я), який відбувся в Загребі 24–25 березня 2026 року. Головною темою Першого парламентського саміту Ініціативи трьох морів (3SI) було визначено: «Розвиток Ініціативи трьох морів: бачення, відповідальність, партнерство». У роботі форуму взяли участь голови та віцеголови парламентів держав-учасниць, асоційованих країн і стратегічних партнерів об’єднання.

На саміті в Загребі Азербайджан фактично розглядався як один із ключових стратегічних партнерів Європи у сфері енергетичної безпеки. Європейські лідери обговорювали закупівлі азербайджанського газу через Південний газовий коридор як один із головних елементів диверсифікації постачань для країн Центральної та Східної Європи. Інфраструктурні проєкти Ініціативи трьох морів, спрямовані на розвиток осі Північ — Південь, водночас перетинаються з інтересами Баку щодо розвитку Серединного коридору (East-West) та інших транзитних маршрутів, які з’єднують Азію і Каспійський регіон з Європою.

На парламентському саміті Ініціативи трьох морів азербайджанську делегацію очолював заступник голови Міллі Меджлісу (парламенту Азербайджану) Рафаель Гусейнов. Делегація Азербайджану була присутня на заході за спеціальним запрошенням хорватської сторони як почесний гість.

У своєму виступі Рафаель Гусейнов наголосив, що хоча Азербайджан формально не входить до числа постійних членів чи асоційованих партнерів Ініціативи трьох морів, глибина його економічних та енергетичних зв’язків із країнами об’єднання робить його де-факто стратегічним партнером організації. Під час зустрічей обговорювалася незамінна роль Баку в забезпеченні енергетичної безпеки Європи, диверсифікації газових поставок і розвитку логістичних маршрутів, насамперед Серединного коридору.

Особливий акцент у виступі було зроблено на інфраструктурній взаємопов’язаності регіонів та ролі Азербайджану як чинника стабільності. Рафаель Гусейнов підкреслив стратегічне значення ініційованого Європейською комісією проєкту Південного газового коридору. За його словами, цей проєкт має не лише економічне, а й важливе політичне значення, оскільки допомагає Європі зменшувати залежність від російських енергоресурсів. Він також зазначив, що економічна залежність, як свідчить історичний досвід, нерідко призводить до політичного тиску та негативних наслідків.

Було підкреслено, що більшість країн, залучених до масштабних логістичних та енергетичних проєктів Азербайджану (зокрема Туреччина, Грузія, Болгарія, Румунія, Угорщина, Словенія, Хорватія та інші), одночасно беруть участь у проєктах Ініціативи трьох морів. Це робить Баку природним і невід’ємним партнером організації.

Депутат заявив, що саміт і будь-які формати взаємовигідного співробітництва є важливим сигналом для сучасного нестабільного світу, охопленого війнами та конфліктами. На його думку, єдиним надійним шляхом до стабільності залишається партнерство, взаємна довіра та співпраця.

Підсумовуючи, варто зазначити, що запрошення азербайджанської делегації та реакція учасників саміту засвідчили високий рівень зацікавленості європейських держав у співпраці з Баку. Керівництво хорватського парламенту (Сабору), а також представники інших країн Центральної та Східної Європи у своїх виступах відкрито підкреслювали важливе значення Азербайджану в архітектурі енергетичної безпеки європейського континенту. Європейські лідери дедалі частіше розглядають Каспійський регіон крізь призму розвитку Серединного коридору та диверсифікації енергетичних поставок.

Різван Гусейнов, директор Центру історії Кавказу