Image
UA EN

Що чекає Близький Схід? Сценарії другої іранської війни від Андрія Мартинова

Війна навколо Ірану набирає обертів. Перший шок у Тегерані минув і там призначили нове «колективне керівництво» країною. Гіпотетичний протилежний курс в ньому, здається, презентують президент Масуд Пезешкіян і «виконуючий обов’язки» аятоли Алі Реза Ареф. Якщо у випадку з Пезешкіяном Трамп сподівається мати переговорника, тоді як Ареф є персоною, яка уособлює ідею продовження спротиву «сіонізму та американському імперіалізму». Поки що лише Трамп говорить, що закулісні переговори тривають.

Предметом нібито є умови відмови Ірану від ядерної програми. Іран такою передумовою на переговорах у Женеві безпосередньо перед війною виставляв вимогу скасування режим у санкцій. Опосередкованим свідченням того, що сторони не перейшли поки що «червоних ліній» війни є той факт, що Іран дуже обережно «блокує» Ормузьку затоку. Ізраїль в свою чергу не розбомбив іранський нафтовий термінал на острові Харк в Перській затоці.

Але це не заважає підіймати градус конфронтації в інших напрямках. Розрахунок Ірану на те, що емірати Перської Затоки не витримають ударів і вимагатимуть від США та Ізраїлю припинити війну поки що не справились. В той же час удар 2 березня 2026 року по британській військовій базі «Акротірі» на Кіпрі може залучити до війни Європу. «Коаліція бажаючих», здається, формується із Британії, Німеччини, Франції.

Але в такому випадку цілями для наступних іранських ударів може стати, наприклад, база «Рамштайн» у Німеччині. Але це, так би мовити, наступні градуси ескалації. Поки що здається на столі декілька робочих сценаріїв.

По-перше, США та Ізраїль сподіваються максимально знищити іранську військову інфраструктуру, але оскільки значна її частини «закопана» в горах зробити це складно. Складовою цього сценарію є сподівання змусити нове керівництво Ірану піти на переговори зі слабших позицій.

По-друге, поки бомбування Ірану тривають не варто очікувати на якісь масові протести, які «знесуть режиму». Іранці намагаються вижити і їм зараз не до питання влади.

По-третє, виживанням зайнята й іранська еліта, тому чіткого розколу на «прагматиків» і «радикалів» там поки що немає. Ті й інші в одному човні, розкочувати який вони не поспішають.

Але ситуація є доволі динамічною, тому будь-який «чорний лебідь» (розширення війни на Європу, застосування ізраїльської тактичної ядерної зброї проти Ірану) може перекреслити будь-які сценарії.

 

Андрій Мартинов, експерт Інституту «Інтермаріум» з європейської та світової політики