В День Незалежності, зазвичай, згадують минуле та планують майбутнє. Що і не дивно, бо для значної кількості держав у світі цей день є аналогом дня народження у людини. Але порівняного із людиною держава завжди має одну перевагу – вона народжується економічно «дорослою», а далі – або розвивається й стає могутнішою, або деградує та занепадає. Й залежить це, насамперед, від якості публічного адміністрування. Простіше – ефективності влади.

Станом на початок Незалежності Україна входила до ТОП-30 найбільших економік світу, а її ВВП був лише в 2 рази меншім, ніж в Китаї.

За 34 роки ситуація в економіці України погіршилась в рази. Наразі вона знаходиться на 58мому місці серед економік світу, а порівняно із китайським вітчизняний ВВП є меншим на ДВА ПОРЯДКИ (в 100 разів)!

Що ж сталось за 34 роки з нашою економкою?

Насамперед відбулась руйнація системи управління та адміністрування, яка була побудована за радянських часів, а разом з нею фізично знищено значну частину промислового виробництва. Саме так – заводи різали на метал, цеглини – крали, скло – трощили, а в найкращих випадках корпуси заводів «перепрофілювали» у склади, тоді як адмінбудівлі ставали «офісними приміщеннями». Під гаслами «вперед, но нового світлого капіталістичного майбутнього» Україна знищувала все те, чим капіталізм вирізнявся від феодалізму – складним наукоємним промисловим виробництвом.

Попри начебто й непогане гасло, в реальності, рух йшов не у напрямку капіталізму, а в напрямку феодалізму, до «великої аграрної держави» - бідної, неосвіченої та залежної від кон’юнктури зовнішніх ринків.

Але в цей самий час «за статистикою» ми кудись «росли». І все більше ставали несхожими на те, що відбувалось в Китаї й за рахунок чого ця країна зараз є ТОП-1 з промислового виробництва та щорічного зростання економіки.

Державна статистика буває різною. Довіряти їй завжди не варто, проте використовувати можна. Потрібно лише знати як й нащо.

Наведені нижче дані ви не побачите у вітчизняній статистиці. Їх там немає. Оскільки навіть натяку на подібний облік в Україні не існує. А в Китаї – він є.

Чому в нас немає, а там є? Тому що обрахунок частки доданої вартості свідчить про ускладнення/спрощення економіки. З моменту набуття Незалежності – українська економіка навіть не спрощувалась, а примітизувалась («дрони на кухні» - то апофеоз цього процесу), а от китайська економіка – постійно ускладнювалася й технологічно й структурно. А разом з нею вдосконалювалась і система публічного адміністрування.

Саме це ускладнення (разом із відповідним адмініструванням) визначає спроможність держави. Немає складної економіки - немає самостійності. Наслідок тут очевидний. Але... не для всіх...

Додана вартість продукції провідних промислових підприємств Китаю, що є важливим економічним індикатором, у липні 2025 року зросла на 5,7% у річному обчисленні.

Про це свідчать дані, опубліковані 15 серпня Державним статистичним управлінням (ДСУ) КНР.

«У розбивці по секторах додана вартість у гірничодобувній промисловості збільшилася на 5,0% в річному обчисленні, в обробній промисловості – на 6,2%, а в сфері виробництва і постачання електроенергії, теплової енергії, газу і води – на 3,3%. Показник у виробництві обладнання підвищився на 8,4%, а у високотехнологічному виробництві – на 9,3%, що на 2,7 і 3,6 відсоткових пункти перевищує загальну додану вартість провідних промислових підприємств відповідно», – зазначив офіційний представник ДСУ КНР Фу Лінхуей.

«Якщо дивитися в розбивці за формами власності, то додана вартість державних підприємств збільшилася на 5,4%; акціонерних компаній – на 6,5%; підприємств з іноземними інвестиціями, інвестиціями з Сянґана і Аоменя, а також з Тайваню – на 2,8%; приватних підприємств – на 5,0%. Що стосується конкретних продуктів, то випуск обладнання для 3D-друку, промислових роботів і транспортних засобів на нових джерелах енергії підвищився на 24,2%, 24,0% і 17,1% відповідно в річному обчисленні», – продовжив він.

Це я до чого… сьогодні – 34та річниця незалежності. Хоч й не «кругла дата», проте достатня для того, що замислитись над тим, що українська економіка рухається зовсім не в той бік, де є можливості та спроможність підтримувати незалежність та гарантувати безпеку держави. Шлях на примітивізацію економіки потрібно припиняти й розпочинати її ускладнення.

Розвинена економіка – запорука Незалежності!

Юрій Гаврилечко, експерт Інституту «Інтермаріум»